Що треба знати,
коли пишеш про автономізацію медзакладів?
коли пишеш про автономізацію медзакладів?
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Більше півтори тисячі лікарень є в Україні. В 2018 році медична субвенція склала 57,4 мільярди гривень. Від 9% до 26% мешканців облцентрів задоволені якістю медицини. Число тих, хто ні – вдвічі більше (28-50%). І це люди, які живуть в облцентрах, де як мінімум кілька лікарень. В глибинці цей показник ще гірший. То коли починати щось змінювати як не зараз?
ПОЧИНАЄ ПЕРВИНКА
Поліклініки, амбулаторії, лікарні почнуть заробляти гроші замість звичного бюджетного розпису.
До кінця цього року 2018 завершиться реформа первинної ланки медичної допомоги. Це коли держава платить не за ліжко-місця, а за послуги приватним чи комунальним закладам за кожного пацієнта, з яким підписана декларація. З 2020 на подібну систему фінансування почнуть переходити і медзаклади вторинної (спеціалізованох) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
Поліклініки, амбулаторії, лікарні почнуть заробляти гроші замість звичного бюджетного розпису. А поступовий перехід на страхову медицину дасть їм змогу отримувати фінансування не тільки від держави, але й від страхових компаній чи місцевих органів влади, які захочуть купити додаткові медичні послуги.
І для того, аби мати змогу отримувати ці гроші, розпоряджатися ними і потрібен статус комунального неприбуткового підприємства.
За результатами трьох хвиль підписання договорів із Нацслужбою до реформи первинки долучилися 1 207 медзакладів. Багато із них були частиною районних чи міських лікарень. Але утворили окрему юридичну особу, добилися рішення про реорганізацію і зараз отримують гроші від НСЗУ.
Поліклініки, амбулаторії, лікарні почнуть заробляти гроші замість звичного бюджетного розпису. А поступовий перехід на страхову медицину дасть їм змогу отримувати фінансування не тільки від держави, але й від страхових компаній чи місцевих органів влади, які захочуть купити додаткові медичні послуги.
І для того, аби мати змогу отримувати ці гроші, розпоряджатися ними і потрібен статус комунального неприбуткового підприємства.
За результатами трьох хвиль підписання договорів із Нацслужбою до реформи первинки долучилися 1 207 медзакладів. Багато із них були частиною районних чи міських лікарень. Але утворили окрему юридичну особу, добилися рішення про реорганізацію і зараз отримують гроші від НСЗУ.
ЧОМУ ТАКА ФОРМА КРАЩА?
Типовий приклад, коли в одному невеликому місті є дві лікарні. В одній керівник прогресивний менеджер, який намагається впровадити новації тоді, коли в МОЗ лише про це подумали. А в іншій – класичний бюрократ, для якого великим щастям буде отримати фінансування на наступний рік. Його не цікавить сума, бо своє він й так візьме, а лікарня протримається.
І на обидва заклади виділяється медична субвенція з державного бюджету, і гроші на утримання з місцевого. Але в одну лікарню ходять пацієнти і готові чекати в чергах. В той час як в іншій, тій що гірша, медсестри сплять на реєстратурі, бо немає пацієнтів. То чи потрібна місту така лікарня? І чи варто виділяти гроші на послуги, які там не надають? Може на ці гроші краще профінансувати будівництво додаткового корпусу прогресивного медзакладу?
Автономізація також зніме тривладдя в управлінні закладом, коли на кожні три рішення головного лікаря припадає по одному від місцевого відділу управління здоров'ям та місцевої адміністрації.
Автономізація також зніме тривладдя в управлінні закладом, коли на кожні три рішення головного лікаря припадає по одному від місцевого відділу управління здоров'ям та місцевої адміністрації.
Хто приймає рішення про реорганізацію?
Рішення про перетворення приймає власник медичного закладу. Найчастіше це місцеві депутати, для яких «комунальний установа» і «комунальне неприбуткове підприємство» - це гра слів, за котрими ховається однаковий зміст. Тому рішення про автономізацію має народжуватися в першу чергу у медичному закладі.
Рішення про перетворення приймає власник медичного закладу. Найчастіше це місцеві депутати, для яких «комунальний установа» і «комунальне неприбуткове підприємство» - це гра слів, за котрими ховається однаковий зміст. Тому рішення про автономізацію має народжуватися в першу чергу у медичному закладі.
Наступний етап – переконати місцеву раду в тому, що така форма управління буде найбільш оптимальною. А потім кількамісячний процес самого перетворення. При цьому важливо нову систему управління, а не квазі-реформу і для цього потрібно грамотно прописати статут лікарні і захистити його перед депутатами.
Тому де-факто ухвалює рішення про реорганізацію колектив, де-юре – власник комунального закладу (найчастіше це місцеві ради).
Тому де-факто ухвалює рішення про реорганізацію колектив, де-юре – власник комунального закладу (найчастіше це місцеві ради).
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ЛІКАРНІ?
Відсутність бюрократичної сокири над головою головного лікаря це певне найліпше, що могло
статися з медициною в Україні.
статися з медициною в Україні.
Перше – можливість розпоряджатися грошима. Тепер це не буде постатейно розписаний бюджет з формулюванням «крок вправо, крок вліво і розстріл», а можливість гнучко використовувати закладені кошти.
Друге – зарплати не будуть прив'язані до тарифних сіток, коли більше грошей можна було платити тільки перекриваючи преміями.
Керівництво зможе самостійно побудувати систему мотивації у медзакладі.
Третє – головний лікар нарешті стане головним. Він сам зможе приймати рішення в кадрових, організаційних, фінансових питаннях. Наприклад, здати в оренду лікареві-підприємцеві частину приміщення і централізовано закуповувати ліки, які йому потрібні. Звісно за окремі гроші в бюджет лікарні. Вигода двостороння.
Відсутність бюрократичної сокири над головою головного лікаря це певне найліпше, що могло статися з медициною в Україні, адже це перший крок до менеджерського типу управління, який успішно працює в країнах Заходу. Так, головний лікар може не справитися, але для цього і є місцева влада і пацієнти, аби вчасно сказати «Дякую» і попрощатися.
Друге – зарплати не будуть прив'язані до тарифних сіток, коли більше грошей можна було платити тільки перекриваючи преміями.
Керівництво зможе самостійно побудувати систему мотивації у медзакладі.
Третє – головний лікар нарешті стане головним. Він сам зможе приймати рішення в кадрових, організаційних, фінансових питаннях. Наприклад, здати в оренду лікареві-підприємцеві частину приміщення і централізовано закуповувати ліки, які йому потрібні. Звісно за окремі гроші в бюджет лікарні. Вигода двостороння.
Відсутність бюрократичної сокири над головою головного лікаря це певне найліпше, що могло статися з медициною в Україні, адже це перший крок до менеджерського типу управління, який успішно працює в країнах Заходу. Так, головний лікар може не справитися, але для цього і є місцева влада і пацієнти, аби вчасно сказати «Дякую» і попрощатися.
Пацієнти отримають змогу контролювати роботу лікарні через опікунські та спостережні ради. Зокрема це контроль за використанням коштів, дотримання законодавства в роботі медзакладу, інформування власника про недоліки в роботі лікарні та інші.
Пацієнти отримають змогу контролювати роботу лікарні через опікунські та спостережні ради. Зокрема це контроль за використанням коштів, дотримання законодавства в роботі медзакладу, інформування власника про недоліки в роботі лікарні та інші.
Доступ до лікарняної бухгалтерії, відповідальність та ініціативність головного лікаря, мотивований зарплатами медичний персонал – це майже про приватну лікарню. От тільки такими будуть автономізовані лікарні.
Пацієнтові не скажуть у нас немає бинтів, тому, будь ласка, здайте гроші. І не будуть апелювати до низьких зарплат, знаючи хто скільки реально заробляє. А коли в штаті бракуватиме анестезіолога, то головному лікареві миттю покажуть на кадрову діру в штаті.
Доступ до лікарняної бухгалтерії, відповідальність та ініціативність головного лікаря, мотивований зарплатами медичний персонал – це майже про приватну лікарню. От тільки такими будуть автономізовані лікарні.
Пацієнтові не скажуть у нас немає бинтів, тому, будь ласка, здайте гроші. І не будуть апелювати до низьких зарплат, знаючи хто скільки реально заробляє. А коли в штаті бракуватиме анестезіолога, то головному лікареві миттю покажуть на кадрову діру в штаті.
Цей матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!». Окремі думки, висловлені під час заходу та у матеріалах, є відповідальністю організаторів і не обов'язково відображають погляди Агентства USAID або Уряду США.
Проект «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» —п'ятирічна ініціатива USAID, яка має на меті допомогти Україні у зменшенні рівня корупції та підвищенні підзвітності та прозорості управління. Проект спрямований на розширення повноважень ключових урядових інституцій у боротьбі з корупцією, побудові громадської підтримки та участі в антикорупційних зусиллях та зменшенні толерантності громадян до корупції.
Проект «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» —п'ятирічна ініціатива USAID, яка має на меті допомогти Україні у зменшенні рівня корупції та підвищенні підзвітності та прозорості управління. Проект спрямований на розширення повноважень ключових урядових інституцій у боротьбі з корупцією, побудові громадської підтримки та участі в антикорупційних зусиллях та зменшенні толерантності громадян до корупції.
