Що треба знати,
коли пишеш про відходи?
коли пишеш про відходи?
Історія питання
.
Проблема сміття в Україні велика. Не настільки як Данія, як люблять порівнювати популярні блогери чи журналісти, яким складно перевіряти інформацію. (дивіться перший розділ) Хоча сміття пересічний українець продукує приблизно стільки ж як і мешканець Європейського Союзу – в середньому 300 кілограм на людину. Але є одне але. В Європі дуже високий рівень переробки відходів, тому із 300 кілограм у Польщі утилізують на полігонах десь 130 кілограм, а у прогресивній Швеції – лише 3 кілограми. В Україні ситуація обернена – з 300 кілограм тільки 18 не потрапляє на сміттєзвалища.
І жодні прийняті законодавчі зміни виправити ситуацію поки не можуть. Так, депутати ухвалили норму, що з початку цього року забороняється неперероблені відходи утилізувати на сміттєзвалищах. Багато чули випадків, коли за це комусь виписували адміністративний штраф? Чи можливо помітили, що більше відходів почали переробляти? Ні, бо ніхто не знає як цю норму виконати.
І жодні прийняті законодавчі зміни виправити ситуацію поки не можуть. Так, депутати ухвалили норму, що з початку цього року забороняється неперероблені відходи утилізувати на сміттєзвалищах. Багато чули випадків, коли за це комусь виписували адміністративний штраф? Чи можливо помітили, що більше відходів почали переробляти? Ні, бо ніхто не знає як цю норму виконати.
Українці не готові платити більше за переробку сміття, сортувати готові тільки тоді, коли в дворі встановлять баки для роздільного збору, а ідея платити більше за товари в упаковці для того, щоб ця упаковка потім перероблялася не сприймається, бо це ж платити більше. А купи сміття тим часом все більшають, забирають життя людей, знищують політичні рейтинги місцевих політиків, які мали національні амбіції. 30% полігонів або перевантажені, або не відповідають екологічним нормам. І поки жодного просвіту що з цією проблемою можна зробити. Можливо тому, що горизонт планування для будівництва сміттєпереробного заводу більший за виборчий цикл. А в такому випадку обіцяти вигідніше, аніж будувати. Бо почнеш, а стрічку на відкритті перерізатиме вже твій наступник.
Не 5% і не 7%
Площа сміттєзвалищ не займає 7% України. І не завбільшки із Данію. Ця інформація шириться як гриби після дощу і вона в корені неправдива. Офіційні дані Мінрегіону – 5,5 тисяч офіційних сміттєзвалищ площею 8500 га. Це не 7%, а 0,014% від всієї площі України (60,4 млн. га). Коли пишете про площу не забувайте, що квадратні кілометри і гектари – це різні одиниці. Квадратний кілометр простіше візуалізувати, коли йде мова в кілька квадратних кілометрів. В одному квадратному кілометрі 100 га.
СОРТУВАННЯ
Не хочете закопувати сміття у землю? Вчіться сортувати
В закон «Про сміття» ще в 2012 році внесли правку, за якою з 01.01.2018 забороняється захоронення неперероблених побутових відходів. За даними опитування, яке проводили КМІС та Демініціативи третина населення вже зараз сортує побутові відходи. А 85% готові це робити, якщо будуть належні умови – встановлені контейнери роздільного збору.
Сортування і подальша переробка відсортованого зменшує навантаження на полігони і дозволяє завантажити переробні заводи. А таких в Україні кілька десятків. І вони щорічно імпортують картон і скло для переробки. Хоча могли б перекривати свої потреби внутрішньою сировиною, якби вона була відсортована і в товарному вигляді. Йдеться про нерозмоклий картон, помиті скляні чи пластикові пляшки.
Чи багато в Україні сортують?
Роздільний збір сміття за даними Мінрегіону впроваджено у 822 населених пунктах. У великих містах працюють пункти прийому вторинної сировини і треба дуже постаратися аби знайти час і можливість завезти туди відсортоване сміття. Якщо робитимете це на таксі, вартість зданої продукції суму проїзду не покриє. Але ви зробите планету чистішою.
Відходи упаковки. Відходи упаковки ще один спосіб зменшити тиск на довкілля і на бюджети комунальних служб. Щоправда за це доведеться заплатити нам з вами, оскільки вартість упаковки буде включена в товарний чек. Як це працює, крім того, що виробники всього, що пакується отримають додаткові гроші? Вони беруть на себе зобов'язання створити умови для збору, вивезення і переробки упаковки від їхніх товарів. Наше з вами завдання цю упаковку викинути у спеціальний контейнер.
Цей варіант хороший тим, що має внутрішні стимули для зменшення кількості упаковки. Головний з них – ціна на їхній продукт. Чим складніше буде переробити пакувальну обгортку чи пляшку, тим дорожче буде коштувати продукт. Використовуєте сучасні матеріали, з переробкою яких немає клопотів – це позначиться на ціні.
Цей варіант хороший тим, що має внутрішні стимули для зменшення кількості упаковки. Головний з них – ціна на їхній продукт. Чим складніше буде переробити пакувальну обгортку чи пляшку, тим дорожче буде коштувати продукт. Використовуєте сучасні матеріали, з переробкою яких немає клопотів – це позначиться на ціні.
Сміттєпереробні заводи. Спалювання сміття зараз в Європі не в тренді. З тим як сортують сміття в Україні – теж не сильно розженешся, бо картон чи пластик перемішаний з органікою не ідеальне паливо. Додайте до цього вартість очисних систем і стане зрозуміло, чому в наших реаліях воліють закопати сміття в землю. Або просять «зелений тариф» на спалення сміття. Екології в цьому ніякої немає, а от заробити можна.
Європейський досвід – потужні сміттєпереробні заводи, які працюють одразу на цілий регіон. В Українському масштабі – це кілька областей. Такі заводи дороге задоволення. Поляки кілька років тому побудували невеликий сміттєпереробний завод недалеко від Познані (м. Яроцин) за 900 мільйонів гривень. А на Краківський ультрасучасний сміттєспалювальний завод потратили в рази більшу суму – 666 мільйонів злотих. Це 5 мільярдів в гривнях. Такі проекти мають довгий термін окупності, тому під них складно залучати кредитні кошти. Ось чому і у випадку з Краковом, і у випадку з Яроцином більше 50% фінансування надав Євросоюз.
В Україні зараз лише в трьох областях є сміттєспалювальні заводи, в двох областях – ділянки для компостування, і в дев'яти областях сміттєпереробні підприємства. А от заготівельних пунктів сировини офіційно немає тільки в Одеській та Кіровоградській областях.
Європейський досвід – потужні сміттєпереробні заводи, які працюють одразу на цілий регіон. В Українському масштабі – це кілька областей. Такі заводи дороге задоволення. Поляки кілька років тому побудували невеликий сміттєпереробний завод недалеко від Познані (м. Яроцин) за 900 мільйонів гривень. А на Краківський ультрасучасний сміттєспалювальний завод потратили в рази більшу суму – 666 мільйонів злотих. Це 5 мільярдів в гривнях. Такі проекти мають довгий термін окупності, тому під них складно залучати кредитні кошти. Ось чому і у випадку з Краковом, і у випадку з Яроцином більше 50% фінансування надав Євросоюз.
В Україні зараз лише в трьох областях є сміттєспалювальні заводи, в двох областях – ділянки для компостування, і в дев'яти областях сміттєпереробні підприємства. А от заготівельних пунктів сировини офіційно немає тільки в Одеській та Кіровоградській областях.
Ціна на захоронення
Вивезення і переробка сміття в Україні в залежності від регіон коштує 220-660 гривень за тонну. Тоді як в Європі суми вищі – 2500-5000 гривень за тонну. Показова також історія із екологічним податком. Найдорожче розміщувати надзвичайно небезпечні відходи – 1264 гривні за тонну. В інших категоріях значно демократичніші ціни. За даними НКРЕКП ставка екологічного коливається між 40 копійками (малонебезпечні відходи гірничої промисловості) за тонну до 46 гривень (високонебезпечні відходи). У Великій Британії як і в середньому по Європі суми вищі, але цікаво те, що чи не найдорожче захоронювати органіку, яка можна було б перетворити на компост. Хочете закопувати – платіть 94 євро за тонну. Чи готові платити українці більше за те аби сміття сортували, переробляли, компостували, використовуючи європейський досвід? Та звісно ні. Половина відкидає таку можливість. І лише 14,4% не проти платити більше. Ще 30% готові пожертвувати гривнею-другою, якщо плата зросте не набагато.
Цей матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!». Окремі думки, висловлені під час заходу та у матеріалах, є відповідальністю організаторів і не обов'язково відображають погляди Агентства USAID або Уряду США.
Проект «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» —п'ятирічна ініціатива USAID, яка має на меті допомогти Україні у зменшенні рівня корупції та підвищенні підзвітності та прозорості управління. Проект спрямований на розширення повноважень ключових урядових інституцій у боротьбі з корупцією, побудові громадської підтримки та участі в антикорупційних зусиллях та зменшенні толерантності громадян до корупції.
Проект «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» —п'ятирічна ініціатива USAID, яка має на меті допомогти Україні у зменшенні рівня корупції та підвищенні підзвітності та прозорості управління. Проект спрямований на розширення повноважень ключових урядових інституцій у боротьбі з корупцією, побудові громадської підтримки та участі в антикорупційних зусиллях та зменшенні толерантності громадян до корупції.
