УКМЦ: КОМУНІКАЦІЯ РЕФОРМ : ЗАХАЛЯВНА КНИЖЕЧКА
текст: федір прокопчук
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА 2017
Що потрібно знати про неї журналісту, який не досліджував тему раніше? А також громадянанину, який вирішив пояснити реформу своїй (або й чужій) бабусі. Чи дідусю.
ЯК ВІДПОВІСТИ НА ПРОСТІ ПИТАННЯ
читайте весь текст або переходьте одразу до питання, яке цікавить
Навіщо потрібна реформа? Що не так?

Нинішня система пенсійного забезпечення фактично мертва. Вже дуже скоро кожен працюючий буде годувати двох пенсіонерів. Дефіцит Пенсійного фонду в 2016 році склав 145 мільярдів гривень, в 2017 очікується на рівні 141 мільярда.

Це гроші з податків, а не пенсійних виплат працюючих. Їх "витягують" з інших бюджетних програм і дають Пенсійному фонду, щоб 12 мільйонів пенсіонерів могли отримувати гроші.

Систему потрібно змінювати, і спроби це зробити регулярно відбуваються з 1999 року. Сьогоднішній проект реформи розробив уряд Володимира Гройсмана, він затверджений урядом і от-от потрапить до Парламенту.

Вимога проведення реформи записана і в меморандумі МВФ, від цього залежить виділення чергового траншу. Втім, теперішня реформа – лише півсправи. Вона торкається способу обрахунку пенсій, але не чіпає систему. Система залишається старою, "солідарною", коли працюючі платять за пенсіонерів. В розвинутих країнах давно працює "накопичувальна" система, коли кожен відкладає для себе. ЇЇ впровадження – питання часу. Експерти вважають, що повноцінної реформи не уникнути.

Чи підвищує уряд вік виходу на пенсію?

Ні. І трохи "так" (як це часто буває в Україні) . Підвищити вік виходу на пенсію рано чи пізно доведеться – в Україні він найнижчий у Європі. Вже зараз 10 працюючих та самозайнятих українців утримують 9 пенсіонерів, і населення України все більше старішає. Як інакше врятувати бюджет?

Про підвищення податків говорити ніхто не хоче, пам'ятаючи наскільки активними є підприємці у відстоюванні своїх прав. Сподівань на детінізацію економіки, про яку говорять не перший рік, мало. Міжнародні кредитори вказують на очевидне рішення – підвищення пенсійного віку. Але в українському уряді придумали гібридний варіант.

Прямого підвищення пенсійного віку не буде, стверджують Прем'єр-міністр Володимир Гройсман та міністр соціальної політики Андрій Рева. Це зроблять, встановивши нові обов'язкові вимоги щодо трудового стажу – що менший стаж, то пізніший вихід на пенсію.

25 років і більше – вихід на пенсію в 60 років
15-25 років – вихід на пенсію в 63 роки
15 років (мінімальний стаж) – вихід на пенсію в 65 років

Той, хто не має мінімально необхідного стажу отримуватиме не пенсію, а соціальну допомогу. Але теж тільки після 65 років.

Вимоги до пенсійного стажу будуть поступово будуть підвищувати: в 2028 аби вийти на пенсію в 60 років потрібно буде 35+ років трудового стажу, в 63 роки – 25-35 років трудового стажу. Мінімальний стаж не зростатиме і залишиться на рівні 15 років.

Чи можна буде купити стаж, якого не вистачає?


Громадяни, яким не вистачає мінімального страхового стажу, можуть компенсувати недостачу.

Для цього їм потрібно буде сплатити річний розмір єдиного соціального внеску, помножений на відповідний коефіцієнт:

2 – при купівлі одного року,
1,8 – при купівлі двох років,
1,6 – при купівлі трьох років,
1,4 – при купівлі 4 років,
1,2 – при купівлі 5 років.

Якщо в 2017 докуповувати один рік стажу, за це доведеться заплатити:

704 грн. (місячний розмір ЄСВ) * 12 місяців* коефіцієнт 2 = 16 896 грн.

Якщо докуповувати три роки стажу, за це доведеться заплатити:

704 грн. (місячний розмір ЄСВ) * 12 місяців * 3 роки *коефіцієнт 1,6 = 40 550 грн.

Якщо докуповувати 5 років стажу, за це доведеться заплатити:

704 грн. (місячний розмір ЄСВ) * 12 місяців * 5 років *коефіцієнт 1,2 = 50 688 грн.

Хто перестане отримувати гроші з Пенсійного Фонду ?


Чверть бюдету Пенсійного фонду України сьогодні йде на виплати, за якими не здійснювалися страхові внески. Це пенсії, закладені в різних законах та зобов'язаннях. Це звична уже практика, але вона суперечить завданням, покладеним на Пенсійний фонд, який «здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».

Уряд планує забрати в пенсійного фонду всі виплати, які не забезпечені страховими внесками. Після цього кошти ЄСВ будуть йти на виплату тільки страхових пенсій, що дозволить збалансувати бюджету Фонду.

Безпосередньо з бюджету будуть фінансуватися:

- Виплати цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та УБД;
- Відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОГ, УТОС;
- Фінансування пільгових пенсій у зв'язку із заміною механізму фінансування пільгових пенсій;
- Пенсії за вислугу років (для тих, хто вже перебуває на пенсії);
- Відшкодування доплат до прожиткового мінімуму;

Зниження навантаження на Пенсійний фонд дозволить зробити його бездефіцитним до 2024 року.

Що буде із "спецпенсіями"?

За даними урядового порталу на початку 2017 року "спецпенсії" отримували майже 977 тисяч українців. Середній розмір спецпенсії склав 2 946 гривень. А це 2,9 мільярдів гривень щомісяця, або 34,5 мільярди в рік. Збільшувати цю цифру уряд не планує.

Законопроект, розроблений урядом скасовує спеціальні пенсії. Але лише для тих, хто виходитиме на пенсію після прийняття закону. Вже існуючі спеціальні пенсії уряд відміняти не буде.

З 1 січня 2018 року право на призначення пенсій за вислугу років матимуть тільки військовослужбовці. Для решти категорій таку можливість скасують.

Чому будуть переховувати пенсії та що це дасть?

При розрахунку пенсії ключовими є три показники: зарплата, трудовий стаж і показник середньої зарплати за останні три роки. І оскільки зарплата зростає щорічно, то й пенсії мають регулярно перераховувати. Але востаннє це робили ще в 2012 році. Через це люди, які вийшли на пенсію з ідентичними показниками, але з різницею в 10 років можуть отримувати суми, які різняться в рази.

Майже 12 мільярдів гривень уряд витратить на "осучаснення" пенсій, яке заплановане на 1 жовтня 2017 року. Під перерахунок, при якому за основу братиметься показник середньої зарплати за 2014-2016 роки, потраплять п'ять з половиною мільйонів пенсіонерів, пенсії яких зростуть від 200 до більше як на 1 000 гривень. Це було популярне рішення.

А непопулярне рішення – зниження коефіцієнту трудового стажу з нинішніх 1,35% до 1%. На практиці це дасть зниження пенсій на чтверть. При перерахунку пенсій це не буде помітно, оскільки суттєво вища середня зарплата перекриє зниження коефіцієнта, але ті, хто буде виходити на пенсію після осучаснення» відчують на собі нововведення.

Наприклад:

Пенсія при чинному коефіцієнті (1,35%) і стажі 40 років = 3764,4 *1*0,54 = 2032,78 грн.

Пенсія при оновленому коефіцієнті (1%) і стажі 40 років = 3764,4 *1*0,4 = 1505,76 грн.


Що зміниться для працівників із шкідливими умовами праці?

За нинішнім законодавством виплачувати компенсації за шкідливі умови роботи при виході на пенсію повинні працедавці. Однак на практиці мало хто це робить. Окремі підприємства проводять реструктуризацію, аби уникнути великих виплат. На сьогодні заборгованість підприємств із шкідливими умовами праці перед Пенсійним фондом – 10 мільярдів гривень

Працівники, які працюють на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці будуть коштувати працедавцеві дорожче. До стандартної ставки ЄСВ в 22% він буде доплачувати ще 15%. За всіх інших працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці додатково сплачуватиметься 7% ЄСВ.

З одного боку таке збільшення соціального внеску зменшить дефіцит Пенсійного Фонду, оскільки гроші будуть переводитися щомісяця, а не під час виходу працівника на пенсію. З Іншого – це стимул для модернізації підприємства, оскільки підвищення безпеки праці знизить податкове навантаження.

«У нас умови праці на окремих виробництвах – це промисловість, особливо добувна промисловість – вони не є хорошим і в результаті чоловіки помирають рано. Знову ж таки, що робити з тим, щоб чоловіки жили довше і вік очікуваний вік життя чоловіків був вищим? Покращити умови роботи для працівників. Як це зробити? От якраз тут ми говоримо про те, що треба змінювати наше загальнообов'язкове соціальне державне страхування на випадок нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань».

Олександра Бетлій
експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Чи будуть оподатковуватися пенсії працюючим пенсіонерам?


Уряд вже третій рік продовжує дію закону, за яким працюючим пенсіонерам виплачується 85% пенсії, якщо вона не менша ніж півтора розміру прожиткового мінімуму. Під дію цієї норми, яка економить бюджету 2,4 мільярди гривень, підпадає майже півмільйона українців.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час презентації пенсійної реформи заявив, що працюючим пенсіонерам з 1 жовтня відновлять виплати пенсій в повному обсязі.


Коли запустять індивідуальні пенсійні рахунки?

Уряд недарма регулярно зустрічається з незалежними експертами та обіцяє "дорожню карту" запровадження накопичувальної системи. Накопичувальна система – це коли громадяни не платять "за когось", а відкладають собі на майбутнє. І в старості отримують дивіденди з відкладених грошей. В принципі вони можуть це робити і зараз. Добровільно і додатково до чинної солідарної пенсійної системи. Але на Заході вже давно відмовилися від "солідарної" системи, яка не працює в демографічних умовах країн, що старіють.

Про запровадження обов'язкових накопичувальних індивідуальних рахунків говорив ще Леонід Кучма в 2003 році. Однак досі це питання не вирішене.

Міністр соціальної політики Андрій Рева вважає введення накопичувальної системи недоречним поки солідарна система не стане бездефіцитною. «Першою умовою для введення обов'язкової накопичувальної системи є бездефіцитність солідарної системи. Не можна при 50% дефіциту солідарної системи вводити накопичувальну». - казав Міністр

В своїй презентації уряд обіцяє, що пенсійний фонд стане бездефіцитним в 2024 році. До того часу багато чого зміниться, тому уряд може спокійно обговорювати з експертами їх улюблені "дорожні карти".

«Шлях виходу із замкненого пенсійного кола – запровадження накопичувальних пенсійних систем на базі індивідуальних пенсійних рахунків громадян та кардинальне зменшення, а іноді і ліквідація пенсійного забезпечення перерозподільних елементів солідарної системи. Мова не йде про ліквідацію солідарної системи, а мова йде про перехід до умовно накопичувальної системи, як це зробили поляки чи шведи».

Віталій Мельничук
віце-президент «КІНТО», експерт РПР
БІЛЬШЕ МАТЕРІАЛІВ
Made on
Tilda