2017 може стати справді проривним для ринку газу. Результат нарешті відчує кожен споживач.

Уряд повинен завершити розділення НАК "Нафтогаз України" (так званий "анбандлінг"), після чого транспортуванням газу займатиметься незалежна компанія. Це повністю відповідає європейським правилам роботи, і ми станемо більш стабільним транзитером в очах ЄС.

Також в руках уряду можливість створення окремої структури, яка відповідатиме за постачання газу в домівки. Споживач платитиме за використання мереж, а продавати газ йому зможе хто завгодно. З появою конкуренції зміняться і ціни на газ – вони стануть різними, як, наприклад, різняться між собою тарифи операторів мобільного зв'язку.

Від парламенту та уряду також залежить наведення ладу у видобутку газу: прозорі правила надання ліцензій та відкритість роботи видобувників закладуть фундамент, який дозволить наростити власний видобуток газу

Затягування з ухваленням рішень не просто зупиняє реформу, але і відкочує країну назад.

Розділення НАК "Нафтогаз України" поки відстає від графіку, затвердженого самим урядом. На заваді стають постійні конфлікти між урядом та менеджментом НАК "Нафтогаз України".

Точок напруги кілька. Перша – газотранспортна система України. Правління "Нафтогазу" звільнило очільника компанії "Укртрансгаз", новим керівником став менеджер-іноземець. В цей час уряд призначає попереднього керівника заступником міністра енергетики, а профспілки починають акції протесту.

НАК "Нафтогаз" допускає припинення транзиту газу після 2019 і розглядає через його призму і капітальні інвестиції в ГТС. В той час як частина урядовців вимагає такий сценарій не враховувати і вкладати кошти в модернізацію. З цього приводу було навіть окреме обговорення в рамках РНБОУ за участю Турчинова.

Паралельно з цим уряд намагається уникнути підняття ціни на газ, яке мало би автоматично відбутися восени за чинної нормативної бази. При цьому ніяк не наближає повернення газових мереж до власності держави.

Все це – зміни які не впливають на споживача напряму. Поява конкуренції на ринку газу для приватних споживачів досі неможлива – ціни регульовані, субсидії "віртуальні", справжньої реформи надання субсидій (про яку говорили експерти ще на початку року) так і не почали.

Спрощення умов для чесної конкуренції за видобуток газу ми також поки не побачили, чинна система ніяк не дозволяє говорити про анонсовану "відмову від імпорту".

Ротація членів комісії та робота за новим законом дозволить вирішити скандали навколо ціноутворення.

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) цього року мала отримати новий склад і почати потроху відновлювати втрачену довіру.

План перетворення був чіткий та зрозумілий, увага з боку громадськості покликана завадити політичному впливу. Вже на початку року мав розпочатися процес обрання нових комісіонерів.

За законом НКРЕКП може більш активно захищати інтереси споживача, зокрема тиснути на теплопостачальників, аби ті ставили лічильники чи ефективніше звітували про виконання інвестпрограм, а також моніторити та контролювати потенційні зловживаня на ринках.

Також НКЕРКП повинна навести лад в ціноутворенні на електроенергію та створити умови, за якими обленерго будуть надавати кращі послуги, зокрема з підключення.

Комісія залишилась під прицілом скандалів, зменшуючи довіру як до регулятора так і до реформ загалом.

Двох членів Комісії звільнено, у листопаді буде звільнено ще двох. При цьому поки нових кандидатів не обрано. Якщо питання не буде вирішено найближчим часом, з 25 листопада в НКРЕКП залишиться лише 2 діючих члени і комісія не зможе ухвалювати будь-які рішення.

Формування ціни вугілля за формулою "Роттердам+" привернуло увагу НАБУ, але ніяк не допомогло енергетичній безпеці під час блокади ОРДЛО.

Комісія продовжила змінювати тарифи, запроваджуючи нові правила на підключення до електромереж а також стимулююче регулювання (так зване RAB-регулювання) на передачу та розподіл електрики, тепла та газу. Всі матеріали та аргументи можна побачити на сайті комісії або тут.

Втім, відсутність завчасного широкого інформування про конкретні розрахунки тарифів та наслідки змін спричинила чимало критики та звинувачень у захисті інтересів монополістів з боку громадських і політичних діячів та навіть уряду.

Окремі рішення (наприклад, щодо введення абоплати за розподіл газу) були скасовані чи призупинені.

Україна може нарешті розпочати реформу державних шахт.

У 2017 ми скорш за все знову почуємо плани реформувати державні шахти.

Потреба в цьому назріла дуже давно – на вуглевидобувних підприємствах працює занадто багато людей, чимало шахт збиткові і не мають перспективи виходу на прибуток.

Плани реформи в міністерстві давно існують, кошти на реструктуризацію в бюджеті закладені. Час почати повноцінну програму змін. Визначити шахти, які закриватимуться та створити умови для пошуку роботи людям, яких доведеться звільнити.

Шахти і далі отримуюь гроші з бюджету. Плани реформування так і залишаються планами вже кілька років.

На заваді стає страх гніву шахтарів, і тому в уряді не можуть зважитися на початок реформи. Плани існують, вони навіть були затверджені на засіданні Уряду.

Але реформи вугільної промисловості так і не почалися.

Зате активісти почали активно та уважно перевіряти закупівлі, які ведуть державні шахти. Виявилося, що дуже багато витратних матеріалів державні шахти купували з величезними порушеннями. І що гроші потрапляють не лише до шахтарів.

Новий закон про ринок електроенергії та нова енергетична стратегія нарешті закладуть основи нових взаємин на ринку.

В 2017 році Уряд та парламент можуть ухвалити два вкрай важливих документи.

Новий закон про ринок електроенергії закладе підвалини нових взаємин, коли станції зможуть конкурувати між собою. Він передбачає перехід на європейські "правила гри". А це – шлях до пошуку інвестицій, оновлення та модернізації.

Нова енергетична стратегія визначить в якому напрямку ми будемо розвиватися. Разом з новим законом це означатиме, що ми знаємо плани розвитку енергетики на багато років наперед.

Наприклад, ми нарешті зрозуміємо як країна переходитиме на відновлювальні джерела енергії і коли відмовиться від спалення вугілля

Закон про ринок електроенергії таки ухвалили цього року, це дає надію на реальні зміни.

Щоправда документ може так і залишитися лише коштовним папером, важливо відстежувати імплементацію закону.

Його впровадження змінює "статус-кво", яке зручне для фінансово-промислових груп, компанії Ріната Ахметова втратять можливість гарантованого заробітку на тепловій генерації, де вони мають фактичну монополію. Доведеться переорієнтовуватися та конкурувати з іншими.

Уряд також ухвалив енергетичну стратегію, яка закладає основу політики держави на майбутнє. Як і з законом про ринок електричної енергії головне питання буде в тому, як ця стратегія реалізовуватиметься на практиці.

Проривним успіхом також стала угода про приєднання України до європейської енергомережі "ENTSO-E", яка дозволить синхронізуватися з ЄС та не залежати від Росії.

Втім, і закон і угода – рамкові документи, виклик перед урядом та регулятором – впровадження та створення підзаконних актів. В ситуації, коли рішення регулятора опиняються під жорсткою критикою експертів, політиків та уряду (як це було з запровадженням тарифів на підключення) олігархи можуть навіть нічого не робити для протистояння змінам. Просто чекати.

Закони, які реформують взаємини на ринку тепла та комунальних послуг нарешті зроблять господарство більш ефективним.

Уряд та парламент може нарешті запровадити так званий "Комплексний план реформування галузі теплоенергетики".

Він включає підвищення фінансової стабільності підприємств теплокомуненерго, удосконалення системи взаємовідносин між учасниками ринку теплоенергетики та монетизацію субсидій.

Також повністю готовий план запровадження "Фонду енергоефективності", який покликаний допомогти людям утеплювати будинки та помешкання.

Якщо все спрацює, то люди будуть зацікавлені економити ресурси. І в цій сфері з'явиться багато можливостей та грошей. В усіх будинках будуть лічильники, ми платитимемо лише за спожите тепло, тепловикам стане вигідно ремонтувати мережі.

Парламент ухвалив усі закони з "енергоефективного пакету", окрім закону "Про житлово-комунальні послуги", і це – найкраща новина в сфері.

Але попереду - величезна робота Уряду з підготовки підзаконної бази та імплементації. До того ж, доки парламент не врегулював відносини між споживачами і надавачами послуг марно сподіватися на появу ринку послуг з управління багатоквартирними будинками та якісні зміни в цій сфері.

Планам покращення енергоефективності бракує зацікавлених людей на місцях. Реформа енергоефективності неможлива без дуже злагоджених дій місцевої влади, тепловиків, самих людей.

Поки що люди не дуже вірять в можливості зекономити через термомодернізацію будинку. Незважаючи на те, що кількість ОСББ різко зросла за останні роки (на сьогодні діє понад 27 тис. ОСББ), патерналістькі настрої населення, які часто підігріваються політичними силами, перемагають.

За два роки в Україні реалізовано понад 1000 енергоефективних проектів за програмою "теплих кредитів", які довзолили зекономити 30-60 відсотків тепла в будинках і зменшити рахунки споживачів. Однак, така практика ще не стала масовою.

В більшості випадків люди хочуть субсидій та дешевих цін. Це не сприяє бажанню урядовців та політиків реформувати болісну для електорату сферу

Головна перешкода – відсутність реформи субсидій. Поки що субсидії "віртуальні" і ніяк не сприяють реформі енергоефективності. Навіщо утеплятися, якщо "уряд заплатить", а грошей люди не побачать?

Зміни на ринку енергетики нарешті зацікавлять іноземних інвесторів, які принесуть нові технології та робочі місця.

Рецепт успіху в залученні інвестицій простий: завершити реформи і дотримуватися обіцянок.

Якщо на ринках газу, електрики, вугілля заіснують чесні та ринкові умови, то ними зацікавляться інвестори. Їх кошти дозволять і оновити стару інфраструктуру, а відтак забезпечити кожному споживачеві кращу якість послуг.

Саме інвестиції зможуть допомогти збільшити видобуток власного газу, і до 2020 року відмовитися від імпорту з Росії, як про це мріє уряд.

"Приватизація необхідна, щоб не було маніпуляцій різними політичними силами своїх економічних інтересів, особливо в енергетичному секторі. Вона забезпечить призначення нових технологій та інвестицій в цей сектор, чого не було більше 20 років", — сказав минулого року посол США Джеффрі Паєтт на конференції потенційних інвесторів.

Корупційні скандали та залежність від монополій і далі зупиняють інвесторів, які не готові вкладати гроші в державу, де нема чітких правил гри.

Перспективи приватизації, яка повинна "подолати корупцію" поки що не надто райдужні. Продаж державної частки в деяких обленерго спричинив черговий скандал. Не продали також державні електростанції компанії "Центренерго" .

Медіа натомість регулярно знаходять корупційні схеми в діяльності державних підприємств сектору, і є підстави вважати, що саме вони не дозволяють зрушити продаж держкомпаній з "мертвої точки".

Розрекламована програма розвитку видобутку газу до 2020 року теж під загрозою, через зарегульованість сфери, яка не дозволяє розвиватися.

Ба більше, експерти зазначають: іноземний капітал ніколи не прийде в країну з таким високим рівнем корупції, як в Україні. Без комплексного покращення бізнес-клімату про нього годі й думати.