ВІДКРИТІ БЮДЖЕТНІ ЧИТАННЯ • УКМЦ
3200:
Нова мінімальна зарплата. Що може піти не так?
Верховна рада України ухвалила новий рівень мінімальної заробітної платні: 3 200 гривень. Це — найрадикальніше збільшення мінімальної зарплати за часи незалежності, на яке експерти й економісти відреагували стримано. Ідея уряду вивести таким чином заробітну плату з «тіні» та забезпечити більше грошей для людей може мати успіх, а може й провалитися.

Ми попросили Міністерство фінансів України пояснити логіку підвищення і експертів — прокоментувати можливі наслідки. З'ясували: для того, щоб ідея і справді принесла користь, потрібні не лише розрахунки уряду (вони є). Потрібно, щоб у цю ідею повірили підприємці, місцеві органи влади і самі люди. Що може піти не так?
Євген Капінус
Олександра Бетлій
Віктор Таран
голова центру «Ейдос», експерт групи публічних фінансів Реанімаційного пакету реформ
1

Бізнес має ресурс — та чи віддасть його?

Логіка уряду проста: дуже багато хто платить людям лише мінімальну зарплату офіційно. При зменшенні податків минулого року зарплати не зросли. Чому б не простимулювати бізнес збільшити офіційну зарплатню для людей? А з податків, власне, профінансувати видатки для бюджетних працівників.

Під питанням залишається те, як до цього поставиться великий бізнес. Чіткого розуміння як бізнес пристосується до шокового заходу, не має ніхто, а це означає зростання невизначеності. Якщо бізнес знайде спосіб утриматися від заглиблення у тінь, план уряду може й спрацювати. Як ні — нас чекає ще більша тінізація і зростання безробіття «на папері».
Цього року було знижено ЄСВ, за рахунок чого бізнес отримав близько 70 мільярдів коштів, які вони залишили у себе, пустили в економіку. Коли якраз піднімалося питання зниження ЄСВ, ми сподівалися, що буде діалог з бізнесом і що частину хоча б цих коштів буде направлено у заробітну плату. Нажаль, не по всіх категоріях це відбулось. Якщо враховувати ту кількість людей, які на сьогодні знаходяться на мінімалці, ми можемо зазначити, що значний ресурс залишився у бізнесі, проте не був направлений у заробітну плату. Тому ми сподіваємось, що це якраз і є той ресурс, який сьогодні може бути згенерований і все-таки направлений на людей, які повинні отримати відповідне підвищення по заробітній платі.
Євген Капінус, Мінфін
Найбільша проблема з таким стрімким підвищенням мінімальної заробітної плати — у тому, чи зможе бізнес настільки швидко відреагувати, знайти гроші для підвищення мінімальної заробітної плати. Ми зараз почули точку зору, що зможе і що були консультації з бізнесом, але найчастіше консультації проводять з великим бізнесом, з різними асоціаціями, де малий, середній бізнес не представлений.
Олександра Бетлій, ІЕД
Для бізнесу є два сценарії розвитку подій: негативний і позитивний. Перший: ми можемо отримати зростання безробіття на 10–20% за рахунок скорочення некваліфікованих працівників. Другий: власники, які сьогодні, по суті, доплачують різницю зарплати в конвертах, не звільнятимуть масово працівників, і рівень безробіття не перевищить 5%. Повноцінно передбачити масштаби такого ефекту в українській економіці непросто через великий тіньовий сектор «конвертної оплати праці», поведінку якого прогнозувати вкрай складно. Попередній досвід поведінки роботодавців свідчить про великий набір інструментів для скорочення видатків на оплату праці в подібних ситуаціях: переведення працівників на часткову зайнятість; збільшення частки працівників, які перебувають у неоплачених відпустках; переведення зайнятості в неформальну. Але невизначеність у цьому питанні не повинна утримувати уряд від підняття мінімальної заробітної плати. У довгостроковій перспективі це дозволить детінізувати ситуацію із зарплатами, збільшити надходження до державного бюджету і зменшити дефіцит Пенсійного фонду.
Віктор Таран, «Ейдос»
Ми все-таки внесли у Верховну Раду пакет законів, спрямований на поліпшення податкової системи. Багато запропонованих там речей будуть діяти як антикорупційні, що дасть можливість також залишити ресурс, який направлявся на ті заходи. Разом з тим бізнес отримає додаткові стимули, такі як податкові канікули, можливість генерувати додаткові кошти в інвестиції шляхом прискореної амортизації, інші речі, які, як на мене, якраз будуть стимулом для того, щоб розвивався бізнес, щоб він міг все таки генерувати додатковий прибуток і відповідно підвищувати заробітню плату для людей. Ми сподіваємось, що всі ці чинники дадуть можливість реалізувати це в повній мірі і не матимуть негативного ефекту для людей і економіки.
Євген Капінус, Мінфін
2

Пізнє втручання на ринок праці: бізнес може не встигнути

Те, що рішення про підвищення мінімальної заробітної плати ухвалювали поспіхом, восени, створює ще більшу напругу для підприємців та великого бізнесу. Це означає потребу адаптувати бізнес-плани в останній момент і не дає часу на заходи з підвищення продуктивності праці.

Оптимізм уряду побудований на очікуваннях замість ретельних розрахунків, і «плану Б» насправді немає.
Більшість експертів погоджувалися, що можна це було зробити в два кроки: скажімо, на першому етапі певне підвищення, а наприкінці року — таке підвищення, яке було запропоновано. З цим можна погоджуватись, можна не погоджуватися, проте політичне рішення було прийняте: піднімаємо ми до 3200 з початку року. <…> Категорії, які сьогодні отримують високу заробітну плату в державній сфері, відв'язані. Це, наприклад, державні службовці, генеральна прокуратура, суди: вони будуть отримувати ту заробітну плату, яка була передбачена проектом бюджету раніше. Передбачена також відв'язка інших норм, які можуть бути проблемними: надання адміністративних послуг, судовий збір, інші речі, які на сьогодні могли створити додаткове навантаження для людей, — вони відв'язані, залишились на тому ж самому рівні, який є на сьогодні, і жодного негативного ефекту для людей не створять.
Євген Капінус, Мінфін
Те, що це політичне рішення, — дуже погано. <…> Те, що спробували все ж таки пом'якшити деякі моменти з підвищення «мінімалки» (спрощенці, відв'язка, адміністативні штрафи тощо), — це дуже добре. Але опитування Інституту показує, що одним із суттєвих бар'єрів для розвитку підприємництва є часті зміни законодавства. Добре, коли воно поліпшується, але коли знову ж таки за два місяці до початку бюджетного року ми стрімко підвищуємо мінімальну заробітну плату — це суттєве втручання, і це не може бути добре ні для підприємництва, ні для розвитку бізнесу. Бізнес вже запланував, що ці кошти він трохи дасть працівникам, трохи більше заплатить кредити, пустить на їнвестиції, а тепер усе це знову треба переглядати, — тобто ця непослідовність політики є негативною для бізнес-середовища в країні.
Олександра Бетлій, ІЕД
Наш уряд не так давно підписав тристоронню угоду з роботодавцями і профспілками, і однією з ключових вимог якраз з боку роботодавців і профсоюзів було підвищення мінімальної заробітної плати. Пропонувалися різні оцінки, і 3200 — це той показник, який знаходиться в рамках угоди, не створюючи потреби її переглядати чи укладати нову. Запропонвані зміни погоджувалися з роботодавцями, ними було, звичайно, надано ряд пропозицій і застережень, ключові з яких ми спробували врахувати, окремі — відверто кажу, врахувати не вийшло. Але ця дискусія іде і, я думаю, продовжиться в стінах парламенту.
Євген Капінус, Мінфін
Маємо розрізняти, що має бути соціальна політика держави і має бути політика на ринку праці. Суттєве підвищення саме мінімальної заробітної плати — це суттєве втручання на ринок праці. Тобто зарплата в першу чергу має відображати продуктивність праці, а вона у нас так стрімо не підвищилася. Водночас ми зараз говоримо тільки про мінімальну заробітну плату, а реформу соціальної політики останнім часом особливо не обговорюють взагалі, про це забули.
Олександра Бетлій, ІЕД
3

Працівники можуть самі відмовлятися від підвищення

Несподівана загроза може йти від самих людей спротив підвищенню з боку тих, хто і має отримати підвищення. Зокрема, через загрозу втратити роботу, оскільки бізнес може відповісти на урядовий «сюрприз» вимушеними скороченнями. Або й через небажання позбавлятися вигідніших соціальних пільг і допомоги.

Крім того, підвищення може демотивувати кваліфікованих працівників.
Є непоодинокими випадки, коли працівники звертаються з вимогами/проханнями до роботодавців, щоб їм виплачували повністю або частково заробітну плату «в конверті», щоб відповідати критеріям для отримання субсидій. Почастішали звернення до центрів зайнятості щодо отримання допомоги без мети подальшого працевлаштування, оскільки здебільшого ці особи вже зайняті у неформальному секторі економіки.
Маріанна Онуфрик, ІСЕД
Разом з тим, не можна оминути увагою і загрози, зумовлені підвищенням рівня мінімальної зарплати і механізмом його реалізації. Прив'язка ставки першого тарифного розряду до прожиткового мінімуму призведе до зрівняння заробітних плат працівників перших 11 тарифних розрядів. За таких умов праця кваліфікованих працівників буде оплачуватись на рівні з некваліфікованою працею, що призведе до зниження мотивації до продуктивної роботи і професійного зростання.
Маріанна Онуфрик, ІСЕД
4

Зона ризику
депресивні регіони

Тривожною експерти вважають ситуацію у так званих «депресивних» регіонах, де мало робочих місць і нижчий середній рівень заробітної платні. Експерти попереджають, що тут бізнес навряд чи впорається з підвищенням, через що тінізація і безробіття ще посиляться, збільшуючи соціальну напругу.
Варто говорити в розрізі не лише регіонів, а і сфер з нижчими зарплатами. За статистикою є, на жаль, кілька сфер, де платять найнижчу заробітну плату: це будівництво, торгівля, транспорт. Давайте будемо відверті: це ті сфери, які на сьогодні не тільки декларують малу заробітну плату, а й, на жаль, мають досить високий рівень тіні. Якщо ми говоримо, припустимо, про торгівлю й ті регіони з досить низькими показниками, це означає, що доволі велика частина підприємців, які там працюють, просто-напросто не виплачують заробітну плату в реальному обсязі, це по-перше. По-друге, якщо ми говоримо про депресивні регіони, то це ті, які в більшості працюють на спрощеній системі, давайте відверто. Щоб це не вдарило по тих категоріях людей, які мають досить низький рівень доходів (більшість — це люди, що працюють на першій групі), для них якраз залишилися ті ставки, ті розміри платежів, які вони повинні платити на сьогодні. Тому так — можуть бути певні проблемні питання, але їх потрібно буде врегульовувати по мірі того, як буде реалізовуватись це рішення.
Євген Капінус, Мінфін
У 2001–2002 роках було вдвічі підвищено мінімальну заробітну плату в Угорщині. Результат показав, що найбільше постраждали депресивні регіони (і в нас це буде також), особливо — малий і середній бізнес, тобто зайняті там люди: було скорочення і було переведення у неформальний сектор. Хоча загалом по економіці вплив ніби був позитивний у довгостроковому періоді. Тобто дослідження, які зараз проводяться (минуло вже 15 років), показують, що на макрорівні був позитивний вплив, бо зростало споживання. У короткостроковому періоді — дуже негативний вплив саме на конкретні категорії працівників і компаній. І це є найбільший недолік такого рішення, коли воно приймається настільки швидко і настільки стрімко. Ми говоримо про підвищення удвічі.
Олександра Бетлій, ІЕД
Дані Держстату свідчать, що в нас є регіони, де медіанна зарплата нижча, ніж 3200. Що це означає? Що більше, ніж 50% працівників у цих регіонах отримують менше «мінімалки». Тобто — що весь бізнес, безумовно, там не зможе підвищити. І в нього є кілька виходів. Один — це перевести працівників на неформальну зайнятість, інший — скоротити, ще один — сказати: «Окей, панове, ви працюєте на скорочений робочий день, ми вам платимо стару зарплату». В чому ризик? По-перше, в тому, що тоді ми не маємо збільшення споживання, ми не маємо надходжень додаткових від ПДВ, ПДФО, ЄСВ тощо, — а це ті джерела, які мають профінансувати нам вищі видатки на оплату праці у бюджетній сфері. По-друге, ми не знаємо зараз, як відреагує бізнес, наскільки швидко, що буде із зайнятістю, що буде з безробіттям, чи зможе державна служба зайнятості впоратися з напливом безробітних (а він буде, і я дуже хвилююся, що він буде просто концентрований у депресивних регіонах — там, де дуже важко знайти роботу в принципі).
Олександра Бетлій, ІЕД
Виходячи з наявного розподілу рівня зарплат за регіонами, вдається ймовірним, що підвищення мінімальної зарплати особливо болюче вдарить по малому бізнесу у депресивних регіонах, де роботодавці не зможуть забезпечити відповідне підвищення заробітної плати. В першу чергу ми говоримо про про збільшення соціальної напруги у Кіровоградській і Житомирській областях.
Віктор Таран, «Ейдос»
5

Гроші обіцяють не друкувати, але ризик інфляції залишається

Уряд розраховує, що все піде за оптимістичним сценарієм, і не потрібно буде здійснювати додаткових грошових емісій, які спровокують інфляцію. Експерти цього оптимізму не розділяють: забагато наведених вище ризиків можуть справдитися, запускаючи пов'язані інфляційні механізми.
Ми сподіваємось, що всі ці зміни, всі зроблені нами припущення дадуть можливість на сьогодні а) підвищити все-таки заробітну плату, б) певною мірою стимулювати купівельну спроможність наших громадян: ми переконані, що ці кошти підуть якраз на продукти харчування, інші речі, які будуть не стимулювати інфляцію, а розвивати внутрішній попит. У нас немає потреби в тому, щоб друкувати, включати друкарський станок. <…> Де-факто «мінімалка» — це не той ресурс, не настільки, на жаль, значні кошти, на які людина могла б закупляти валюту та інші ресурси, що є найбільшими стимулами для інфляції. Ідеться про людей, які на сьогодні найменш забезпечені і в першу чергу вони підуть купувати продукти харчування та інші життєво необхідні речі.
Євген Капінус, Мінфін
Ми не знаємо точно вплив на споживання: можливо, він за нашими оцінками, за оцінками Інституту, буде певною мірою позитивним. Але можливий і вплив на інфляцію, який буде коливатися: 0,5–1,5 додаткових процентних пункти інфляції. Чому? Бо все ж таки роботодавці мають кілька можливостей профінансувати додаткові видатки на оплату прац: частину закласти у собівартість, перекласти на споживача — і маємо інфляцію.
Олекснадра Бетлій, ІЕД
Збільшення мінімальної заробітної плати передбачає, що уряд має «знайти» у бюджеті додаткових 28 млрд гривень. Для цього уряд спільно з парламентом розробили низку законопроектів, прийняття яких дозволяє виконати це завдання без запуску «інфляційного маховика». Такий підхід дозволив МВФ позитивно оцінити запропоновану ініціативу, надавши їй низький рівень інфляційної загрози. Але реальну картину ми зможемо побачити лише у липні 2017 року, коли уряд підбиватиме виконання бюджету за перше півріччя.
Віктор Таран, «Ейдос»

Проект комунікації реформ УКМЦ підтримується міжнародним фондом «Відродження»
Ілюстрації: фотобанк Національного банку України, дослідження соціологічної групи «Рейтинг»
Made on
Tilda