УКМЦ: USAID #Взаємодія!

ПЕРШОМУ ГОЛОВНОМУ ЛІКАРЮ:
ПРИГОТУВАТИСЯ
Що дає автономізація пацієнтами та лікарям? Хто виграє і програє від цього процесу? Чи можливо автономізувати заклад так, аби він працював в інтересах пацієнтів? Як контролювати таку лікарню? Та чи стануть головні лікарі менеджерами свої медзакладів?

З 1 липня 2018 року змінюється логіка фінансування медичних закладів на первинній ланці. Відтепер заклади, що уклали договір з Національною службою здоров'я отримуватимуть пряме фінансування за надані послуги з державного бюджету. Щоправда Нацслужба здоров'я укладає договори лише з медзакладами, які мають статус комунальних некомерційних підприємств. Заклади, які хотіли першими заключити договір з Нацслужбою здоров'я і отримувати кошти з 1 липня, вже автономізувалися. Сьогодні таких 161.
1
КЕРУВАТИ ПО-НОВОМУ:
ЩО ДАЄ АВТОНОМІЗАЦІЯ МЕДЗАКЛАДАМ ТА ЛІКАРЯМ?
Станом на зараз більшість лікарень в Україні є бюджетними установами, а головні лікарі не мають свободи рішень. Реорганізація передбачає зміну статусу медичного закладу на некомерційне комунальне підприємство та покликана розширити права установи і покращити якість послуг для пацієнтів. Комунальні некомерційні підприємства є неприбутковими, тобто основною метою їх діяльності є не отримання прибутку, а надання послуг з охорони здоров'я. Реорганізовані заклади не будуть платниками податку на прибуток і зможуть самостійно управляти отриманими коштами.

Головний «плюс» для медзакладів - самостійність. Головний лікар самостійно може вирішувати як та наскільки розширити чи скоротити штат, що купувати в цьому місяці: дорогий апарат чи замовити ремонт в операційній. Це той момент, коли можливості нарешті зрівняються з відповідальністю, а фраза «а що я? це все влада не дає зробити» перестане бути універсальною відмовкою.
Що зміниться після реорганізації? Власник не змінюється, заклади залишаються в бюджетній формі власності. Зараз це бюджетні установи, коли вони перетворяться в підприємство, держава почне закуповувати в них медичні послуги. Сьогодні медзаклад фінансується місцевою радою і управляється частково керівництвом закладу, частково міськздорововідділом, частково місцевою адміністрацією.

Що це означає на практиці? Депутати сідають і голосують, скільки грошей дати тому чи іншому закладу. На їхнє рішення не впливає реальна робота, яку заклад виконав. Його фінансують просто тому, що він там є. Якщо в ту лікарню не ходять пацієнти, все одно рада голосує за фінансування цієї лікарні. Після того, як заклад стане автономним, він фактично отримує повноваження розпоряджатись власним бюджетами, кількістю працівників.
Олександр Ябчанка, речник Міністерства охорони здоров'я України

Гроші розподілятимуться інакше і бюджетні установи будуть фінансуватися не з державного бюджету, а лише з місцевих. З 2020-го року бюджетних грошей до вас не прийде. Це мало змусити всі бюджетні установи реорганізуватися, тому що місцева влада прекрасно розуміє, що сама не зможе утримувати бюджетні установи на своїй території.

Локальна влада не до кінця розуміє, що робити з цими величезними приміщеннями, якщо гроші прийдуть в одну лікарню, а в іншу не прийдуть. Свобода дій місцевої влади – безмежна, це можливість отримати на місцях більше послуг, ширших, якісніших. Для цього передбачалась автономізація – коли ці всі приміщення, які називаємо площею медичної території, зможемо ефективніше використовувати. Автономізація про це і говорить.

Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»:

Пряником для трудового колективу може бути такий інструмент як колективний договір, тому що в колективний договір можна вписати системи мотивації, які будуть цікаві лікарям. Наприклад, доплата премії до зарплати за якісь досягнення. Взагалі виплати, які можуть бути передбачені колективним договором - це нормальний, гнучкий інструмент, він реально може переконати трудовий колектив, сприяти проведенню автоматизації.

Любомир Питель, партнер JURIMEX, фахівець в галузі медичного права:

Як ще буде фінансуватися система охорони здоров'я? Не лише єдиним закупівельником. Законодавством передбачено, що і місцева влада може залучати місцеві кошти на будь-які програми і дофінансувати, навіть коли заклад отримуватиме гроші від Нацслужби здоров'я. За будь-яких обставин місцева влада може додавати додаткові програми лікування додаткових груп населення і тд. Для закладів це може бути прогресом.

Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»:
2
ЩО ОТРИМАЮТЬ ВІД АВТОНОМІЗАЦІЇ ПАЦІЄНТИ?
«За мої гроші мене й не лікують» – звичний стан справ у відносинах між пацієнтом і медзакладом. Мова йде не про гроші у конверті, що відкривають всі двері, а ті, які пацієнти сплачують у вигляді податків до бюджету. З автономізацією шанси, що гроші підуть за призначенням зростають. Головний лікар матиме можливість скоротити непотрібні посади, натомість найнявши спеціалістів, яких дійсно потребує лікарня. Бо кому потрібен повар при неіснуючій їдальні, коли в хірурга немає анестезіолога?

Пацієнти зможуть контролювати якість надання послуг медзакладом та захищати власні права, створюючи громадські наглядові ради при закладах охорони здоров'я. В такий спосіб вони матимуть доступ до фінансово-господарської діяльність медзакладу, що дозволить уникнути фінансових зловживань з боку керівництва медичного закладу та покращити якість надання медичних послуг пацієнту.

Зрештою автономізація - це перший і основний крок, щоб увійти в реформу первинної ланки. А вона несе серйозні переваги для пацієнтів не кшталт можливості вибору сімейного лікаря, зручна система запису на прийом, гарантована оплата медпослуги і так далі.
Ми не пильнуємо так за тими, хто чогось не робить. Ми навпаки пильнуємо за тими, хто що робить, і показуємо їх в приклад. Ми економічно стимулюємо їх переходити на нову систему, але для цього треба технічно підготуватись і забезпечувати громадян якісним рівнем послуг. Тому є обов'язковим попередній запис до лікаря, вільний вибір лікаря, за яким саме пацієнт буде визначати куди ідуть державні кошти. Так ми стимулюємо їх реорганізовуватись. Ми дуже раді, тому що люди будуть розуміти, що задавати питання треба не міністерству, а місцевій раді. «Чому Ви не реогранізували заклад? Дивіться, в сусідньому районі це зробили і це працює, ми що гірші?»

Олександр Ябчанка, речник Міністерства охорони здоров'я України:

Оскільки заклади бюджетних перетворюються на автономізовані, то вони зобов'язуються показувати всі свої закупівлі прозоро. Система прозора. До речі, зараз готується новий законопроект для зменшення порогу закупівлі до 50000 і ще багато чого, що має покращити ситуацію з висвітлення. Так само прозорість є дуже гарним інструментом для контролю за лікарнями, тому що це відкриті дані про всі фінансові потоки. Відповідно тоді зрозуміло, що один заклад автономізувався і все добре, а у іншого все погано.

Роман Ланський, експерт Реанімаційного пакету реформ:
3
ЯК АВТОНОМІЗУВАТИ ЛІКАРНЮ
ТА ХТО УХВАЛЮЄ РІШЕННЯ ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ?
Рішення про реорганізацію ухвалює орган місцевого самоврядування, якому медзаклад належить. Закон про автономізацію не ставить жорстких термінів для медзакладів та не передбачає, що реорганізація буде примусовою, втім пільговий режим таки є.

До кінця 2018 медзаклади можуть реорганізовуватися ще за спрощеною процедурою. Це означає, що кредитори не зможуть заблокувати процес реорганізації, не потрібна звична при такій процедурі оцінка майна, а вже автономізовані заклади, що не використали всі бюджетні кошти, зможуть витратити їх у наступному році відповідно до фінансового плану підприємства. Додаткову гарантію отримають медправцівники, що їх не звільнять у зв'язку з реорганізацією.


Пацієнти зможуть контролювати якість надання послуг медзакладом та захищати власні права, створюючи громадські наглядові ради при закладах охорони здоров'я. В такий спосіб вони матимуть доступ до фінансово-господарської діяльність медзакладу, що дозволить уникнути фінансових зловживань з боку керівництва медичного закладу та покращити якість надання медичних послуг пацієнту.

Зрештою автономізація - це перший і основний крок, щоб увійти в реформу первинної ланки. А вона несе серйозні переваги для пацієнтів не кшталт можливості вибору сімейного лікаря, зручна система запису на прийом, гарантована оплата медпослуги і так далі.
Це власність громади і саме місцева влада приймає рішення про реорганізацію з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство. Міністерство не може змусити місцеву владу це зробити, але ми можемо спростити цей процес. Автономізувався, підключився до системи, починаєш працювати з пацієнтами на основі послуг і ти працюєш в новій системі. Не автономінізувався – залишаєшся в радянській системі і фінансують тебе місцеві ради.

Закон ухвалено, детальна інструкція по автономізації є на сайті міністерства – беріть і автономізуйте. Спочатку рада приймає рішення про створення комісії по реорганізації, потім комісія і місцева рада робить свій крок, і за півроку елементарно автономізувати заклад. Можна швидше – була б на то, як кажуть, політична воля.

Олександр Ябчанка, речник Міністерства охорони здоров'я України
Більшість закладів в Україні є власністю місцевої влади. От якщо ви маєте у власності сумку, машину, квартиру, то ви вирішуєте, що з нею робити. Так само місцева влада. Тільки вона вирішує, що робити з закладом. Тільки місцева рада проголосує і вирішить, що буде написано у статуті, а не головний лікар.

Є приклади по Україні, коли приносять один статут, а місцева рада так коригує зміст статуту, що робить його бюджетним і повністю обмежують. Наприклад, є регіони, де роботу по контролю за закладом передають департаменту охорони здоров'я. Тому чим краще ми пояснимо населенню і депутатам хто за що відповідає, відповідно такі у нас будуть статути, така у нас буде ефективна система управління.

Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»:

4
КЛЮЧОВІ ПОМИЛКИ ТА ПРОБЛЕМИ АВТОНОМІЗАЦІЇ
Скільки б вказівок, інструкцій, роз'яснень чи дописів не було на сайті міністерства чи на фейсбук-сторінках в.о. міністра та її заступників, помилок уникнути складно. Найпоширеніші проблеми автономізації найчастіше пов'язані зі страхами. Звідси і популярні страшилки про масові звільнення, скорочення зарплат і навіть закриття лікарень. Останнє ой як не вигідно тим, хто на ремонтах по завищених цінах заробив немалі статки. Або побудував лікарню, половина приміщень якої орендує за копійки приватна клініка.

Інша частина питань - це організаційні моменти. Одні апелюють до складної процедури, але приклади укладення договорів з Нацслужбою здоров'я на рівні об'єднаних громад показують, що нічого неможливого немає. Інші бояться, що грошей, які платитиме Нацслужба здоров'я не вистачить на всі потреби. Або ж місцева влада не погодиться випускати з своїх рук контроль над медзакладом і опише статут так, що реформою там і не пахнутиме.
Найбільша проблема, яка виникає, це коли питання переходу на нову модель роботи охорони здоров'я політизується. Це чи не найбільший ризик місцевої ради. Там можуть бути технічні проблеми, скажімо місцева податкова не хоче реєструвати як неприбуткову організацію, тому що воно некомерційне. Для цього ми дали роз'яснення, і місцева податкова вже зрозуміла і може фіксувати. Чисто технічні питання вирішуються, чисто політичні вже складніші.

Олександр Ябчанка, речник Міністерства охорони здоров'я України
Коли ми спілкуємося з головним лікарем, є соціальна напруга в колективі, де вважають, що автономізація - це обов'язково скорочення. Це дійсно так, бо провести автономізацію без скорочень немає сенсу. Зараз кошти виділяють фактично не на живих людей, а на штатні одиниці, через що у багатьох лікарнях часто усе розбито на штати для того, щоби можна було існуючих лікарів чи технічний персонал поставити на півтори або на 2 ставки, аби дати їм нормально заробітну платню. Відповідно, коли буде проводитись автономізація, не уникнути скорочення.

Любомир Питель, партнер JURIMEX, фахівець в галузі медичного права

Проблема, яка залишається найбільшою на сьогодні - це як залучати додаткові кошти крім державних в такі заклади. Сподіваюсь, що це буде вирішено в найближчий час, для того, щоб ці реорганізовані заклади могли залучати додаткові кошти, могли бути більш гнучкими. Перший рік буде спроб та помилок, другий рік вже нестиме якісь успішні рішення, на третій рік це вже будуть успішні системні рішення.

Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»:

Щодо підводних течій, я думаю, що основна може бути проблема в тому, як буде прописано повноваження головного лікаря. Якщо головний лікар сильний, він зможе переконати органи місцевого самоврядування або органи управління, і будуть прописані в статут нормальні повноваження. Якщо цього не буде зроблено і він не матиме можливості приймати рішення, то все залишиться с тому стані, в якому і було до цього.

Любомир Питель, партнер JURIMEX, фахівець в галузі медичного права:

5
ДОСВІД АВТОНОМІЗАЦІЇ
Поки одні лікарні тихенько працюють, не привертаючи зайвої уваги, і сподіваються «а раптом пронесе» і не приїде заступник міністра і не доведеться автономізовуватися, другі вирішують поки лише подивитися як там автономізовуються сусіди і чи дійсно воно потрібне, треті завдяки вмілому плануванню, контролю та командній грі вже опинилися у числі закладів, які першими почали отримувати кошти від Нацслужби здоров'я.
Ми не реорганізувалися, а утворилися з нуля. Тобто, в місті Бориспіль були Бориспільська центральна районна лікарня та районний центр первинної медико-санітарної допомоги, які обслуговували понад 100 тисяч населення. Відділення вторинної ланки медичної допомоги постійно було завантажено, що говорило про неефективність роботи. Ми прийняли рішення з нуля створити комунальне некомерційне підприємство «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги». Це сталося 16-го листопада. Був відразу написаний статут, прийняте рішення сесією, реєстрація зайняла 2 дні. І тут усе почалося.


Я завжди кажу, що якщо хочеш щось зробити, то роби, не треба боятись. Та система, яка є наразі, вже не працює. З нуля набираєш нових людей, нову команду, все нове. Це дуже важко тому, що спочатку методичні рекомендації по реорганізації були заточені під те, що вже є центр, який має бути реорганізований. Зараз вже методичні рекомендації і для нашого випадку, а коли ми починали цього всього не було, було дуже важко.

Сьогодні ми хочемо налагодити медичну мережу. Ми закупили медичну інформаційну систему, кожна амбулаторія буде зв'язана між собою. Хочемо зв'язатись і з лікарнею вторинної допомоги.

Єдина проблема – це фінансування співробітників. Ми не можемо відірватися від тарифної сітки, а з телеекранів говорять, що зарплата буде 13-15 тисяч, насправді цього немає. Ми прив'язані до тарифної сітки, але ми разом з МОЗ прописали грамотний колективний договір, який, хоч трошки, але дає можливість підвищити зарплатню.

В місті Бориспіль є розуміння як міською владою, так і депутатами. Депутати допомагають, голова допомагає. Ми навіть прописали договір про статут, що дійсно дає мені автономізацію. Я в статуті записаний як директор. Я сам дивлюся, скільки людей мені потрібно, я можу знижувати їх кількість, а також в майбутньому регулювати саму зарплату.

Євгеній Черенок, головний лікар Бориспільського міського центру первинної медико-санітарної допомоги

Наш центр обслуговує на сьогодні Чугуївський район (36.000 населення). Ми реорганізувалися в некомерційне підприємство. Для того, щоб переконати депутатів, ми проводили громадські слухання, по всьому району спілкувалися з нашим населенням, пацієнтами запитували їх думку нашого населення. Більшість проголосувала за автономізацію. На підставі цього, депутати районної ради прийняли рішення про реорганізацію. Це було минулого року в квітні. Сама реорганізація зайняла у нас три місяці, як і написано в рекомендаціях

Ми маємо певні можливості бути самостійним. Ми самі вирішуємо питання, скільки співробітників повинно бути. Ми маємо підтримку від своєї районної адміністрації і розвиваємо наш центр.

Тетяна Черевань, головний лікар Чугуївського центру первинної медико-санітарної допомоги Харківської області:
УКМЦ та #USAID_ВзаємоДія! запрошують регіональні та національні редакції до співпраці. Пишіть на [email protected] щоб дізнатися про можливості, які відкриває проект
Made on
Tilda