Система надання медичних послуг дуже давно потребувала докорінних змін. Головна причина в тому, що вона «з'їдає» багато грошей, надаючи жахливої якості послуги. У 2015-ому тільки 10% громадян під час опитування визнали «задовільними» якість медичних послуг. При цьому на охорону здоров'я, загалом, Україна витрачає майже 8% ВВП (дані за 2013 р.). За такі гроші чимало сусідніх країн отримують набагато кращий результат.

- Згідно запропонованої і вже затвердженої Кабінетом міністрів концепції, головне, що зміниться — це модель фінансування медичної галузі. Зараз наші з вами гроші витрачаються вкрай неефективно. Тільки уявіть: загальну площу всіх медичних закладів в Україні, - за даними Мінфіну, - можна порівняти з площею Естонії. Всі ці заклади утримують, ремонтують та опалюють коштом платників податків. Чинна модель фінансування медицини передбачає спрямування бюджетних коштів на утримання медичної інфраструктури, а не на реальну допомогу людям в разі хвороби. По суті фінансуються приміщення, незалежно від того, чи є там пацієнти. В результаті реформи запрацює принцип «гроші ходять за пацієнтом». Через Національну службу здоров'я (яка виконуватиме функції державного страховика) бюджетні гроші будуть виділятись на конкретні медичні послуги конкретній людині. Лікарні будуть отримувати фінансування, якщо до них приходитимуть люди.

— Насправді, медична реформа впроваджується саме для того, щоби медичні послуги навпаки стали більш доступними та якісними. Зараз багато де є лікарні, але в них немає лікарів, сучасного обладнання чи ліків. Тобто медзаклад номінально існує, але реальної допомоги там надати не можуть. Після реформи первинну медичну допомогу надаватимуть лікарі, яких ви самі оберете. Більш спеціалізовану та складну, дороговартісну допомогу, будуть надавати в стаціонарних лікарнях другого та третього рівнів. За нормативами МОЗу, будь-яка лікарня інтенсивної терапії має бути в годинній доступності. Впровадження реформи розплановане по етапах. І новації, скажімо, на первинному рівні, аж ніяк не звужуватимуть можливості людей лікуватися в стаціонарах чи у разі потреби викликати швидку.

— Зміни на первинній ланці не звужують права ані пацієнтів, ані лікарів. Вони тільки унормовують, чітко прописують правила взаємодії сторін. В результаті реформи вам не треба буде чекати лікаря з поліклініки - "за місцем реєстрації". Адже ви самі будете обирати його і укладати з ним пряму довготривалу угоду. При цьому не буде різниці, де ви прописані! Бо допомогу ви будете отримувати там, де живете фактично. Всі дані про вас та обраного вами лікаря будуть заноситись та зберігатись в єдиному електронному реєстрі. І за надання вам медичних послуг конкретним фахівцем йому платитиме держава — через Національну службу здоров'я. Вам не треба буде витрачати жодних додаткових грошей. Адже оформлення необхідних довідок входить до переліку послуг, які надаються в межах гарантованого державою пакету послуг на первинному рівні меддопомоги.

— Якщо йдеться про надання екстренної, невідкладної медичної допомоги - так. Це травми, раптові гострі стани, нещасні випадки, тощо. Все, як і сьогодні, коли ми телефонуємо до «швидкої». А от коли йдеться про планову медичну допомогу, тут ухвалювати рішення має право лікар. В проекті наказу про Порядок надання первинної медичної допомоги, питання викликів унормовано.

— 2000 пацієнтів — рекомендований показник. Зрозуміло, що за нової моделі фінансування кожен лікар «первинки» буде зацікавлений отримати якомога більше пацієнтів. А в селі, де живуть, до прикладу, 3 тисячі людей, просто не буде й іншого вибору. Тому в МОЗ запевняють: коли система почне працювати в повну силу, до питання нормативної кількості пацієнтів повернуться ще раз.

— Саме для того, щоби лікарі могли надавати якісні медичні послуги та заробляти при цьому достойні кошти, і розпочато медичну реформу. Принципове нововведення — зміна моделі фінансування. Поки що (у 2017 році) йдеться тільки про зміну моделі фінансування медиків, котрі надають первинну медичну допомогу. Як це працюватиме? Пацієнт обрав лікаря. Підписав із ним угоду. Дані потрапили до єдиного електронного реєстру, з якого чітко видно: хто надає послугу? хто і де її отримує? Далі єдиний замовник медичних послуг — Національна служба здоров'я (виконує функції державного страховика) — переводить всі гроші, котрі закладені в держбюджеті на надання вам первинної допомоги, саме обраному вами лікареві або установі, в якій працює медик. Відповідно, що більше в лікаря пацієнтів — то більше його дохід. Заробітки фахівців, котрі працюють на «первинці», мають зрости в рази.

— Якщо з лікарем уклали угоду 2 тис. пацієнтів, то всі гроші, закладені в держбюджеті на надання їм первинної меддопомоги (в 2017 р. - за попередніми розрахунками - це близько 210 грн на людину), будуть перераховані цьому лікареві (якщо він працює як ФОП), або установі, в якій той працює. Якщо 210 грн помножити на 2 тис. пацієнтів — це становитиме 420 тис. грн на рік. Лікар же, з яким ніхто не захочу укладати угоду, продовжить отримувати свою "ставку". Звісно, якщо адміністрація закладу захоче утримувати некомпетентного фахівця. В цій системі ми поступово відходимо від поняття «зарплати лікарів» і поступово переходимо до поняття «дохід лікарів». У лікарів будуть різні доходи. Сьогодні лікарі отримують гроші по тарифній сітці. Це така пласка система зарплат, де просто унормовано: у якого лікаря скільки є грошей безвідносно до того, скільки він обслуговує пацієнтів, як він їх обслуговує, чи довіряють вони йому, чи не довіряють. Ідея полягає в переході на принцип, коли кошти «ідуть» туди, де є багато пацієнтів.

— Точну суму назвати неможливо, бо в кожному конкретному випадку це буде залежити від багатьох обставин. Зараз керівництво МОЗ заявляє таку схему: 210 гривень — середній тариф (саме стільки - за попереднімі розрахунками - передбачено в держбюджеті-2017 на надання первинної медичної допомоги одній людині ). Він буде вдвічі більшим за маленьку дитину (від народження - до 5-ти років) , і вдвічі більшим — за людину у віці 65+. Так само будуть проміжні тарифи за дітей у віці 5 - 18 років тощо. Відповідно, цей тариф множиться на кількість людей, які є у лікаря на обслуговуванні (підписали угоду). Тобто, якщо у вас 2 тисячі пацієнтів, в середньому треба множити на 210 (трошки дітей, трошки старих, трошки молодих). Дохід, який приходить в той заклад, де ви працюєте, буде дорівнювати: 210 помножити на кількість людей, наприклад, на 2 тисячі.

— Держава — страхує, громада – господарює! Цю формулу постійно повторює Павло Ковтонюк. Держава платить за медичну послугу лікарю. Умови роботи - це вже сфера відповідальності тієї громади, в якій лікар живе та працює. І жителям якої, зрештою, надаються медичні послуги. Це те, що повинна робити місцева громада. Вона повинна бути зацікавлена, щоби лікарі, котрі там працюють, почувалися комфортно.

Запобіжник — це вибір пацієнта. Первинна ланка — єдина ланка медичної допомоги, де пацієнт, в принципі, може зробити усвідомлений вибір щодо лікаря. Щодо вузького спеціаліста пацієнт уже не дуже може вирішувати. Він не є фахівцем. А щодо лікаря «первинки» – може. Якщо у вашого лікаря буде багато пацієнтів, і він щоразу казатиме: «приходь через тиждень!» чи «я зараз не маю часу, у мене багато людей!» — ви просто підете до іншого лікаря. Це дуже дієвий механізм. Бо лікар буде зацікавлений не тільки в тому, щоб набрати людей, але й в тому, щоб утримувати своїх пацієнтів. Щоб до нього приходили з дітьми. Щоб приходили з батьками, щоб цілі сім'ї в нього лікувалися.

— Тут багато варіантів — на вибір. Можна обирати лікаря з числа тих, котрі працюють у вашій районній поліклініці або в амбулаторії. Можна звернутись за порадою щодо хорошого лікаря до друзів/знайомих. Або відвідати веб-сайти, де зібрано інформацію про лікарів різних спеціальностей. Здорова конкуренція між лікарями «первинки» спонукатиме їх самих приходити до людей.

— Ми заявляли про те, що ми бачимо три спеціальності на «первинці». Це сімейний лікар, це педіатр і це терапевт дільничний. Ми не хочемо штучно обмежувати для них надання «первинки». Якщо люди їх оберуть, значить, вони повинні мати можливість надавати ці послуги.

— Миттєво ситуація не зміниться. Люди все одно змушені їздити й сьогодні. Тож, звісно, краще укласти угоду з лікарем, де він фізично доступний. Разом з тим, з початком децентралізації, коли все більше грошей лишається на місцях, люди вже можуть вимагати від місцевої влади, щоби вона забезпечила фізичну присутність лікаря в їхньому населеному пункті. Тепер створення, розвиток та формування мережі медзакладів — зона відповідальності органів місцевого самоврядування. На Черкащині та Полтавщині вже є приклади, коли лікарів запросили в село на роботу на таких умовах, котрі не кожен отримує навіть у великому місті (близько 10 тис. грн зарплатні + безкоштовне житло).

— В МОЗ переконують: без допомоги не залишиться ніхто. На будь-якому етапі впровадження реформи людина, як і сьогодні, зможе викликати, скажімо, «швидку» у разі потреби. Але дбати про те, щоб машина була на ходу і мала бензин, мають органи місцевої влади. Внаслідок децентралізації вони отримали і відповідні повноваження, і гроші на це. А от лікарі «первинки» можуть самі вирішувати: виїжджати їм на виклик чи ні? Адже не слід плутати планову «первинну» меддопомогу і термінову медичну допомогу в екстренних ситуаціях. Коли йдеться про людей поважного віку, то чим більший обсяг допомоги вони отримують на первинному рівні, то нижче вірогідність того, що їм знадобиться екстренна допомога.

— Запровадження нової моделі фінансування лікарів та медичних закладів відбуватиметься поетапно. План розгортання реформ розрахований на 3 роки - 2017-2020 рр. Але в першу чергу зміни стосуватимуться системи надання первинної медичної допомоги. В цьому році тільки «первинка» зазнає суттєвих змін. Все інше поки що працюватиме так, як і працює нині.

— Ні! В найгіршому випадку ситуація поки що залишатиметья такою самою, якою вона є сьогодні. Перехід до принципу «гроші ходять за пацієнтом» на первинному рівні меддопомоги - це перший крок. Він дозволить відтестувати цю схему, і врахувати всі нюанси.

— Так, це така реальність в Україні. Але хочу наголосити: це ж не сталося якось одномоментно! Це ж не забрав хтось вже готові обладнані лікарні впродовж минулого тижня, скажімо. Ми як раз хочемо зробити так, щоб люди могли швидко дістатися до лікарні. Доступність медпослуг - це і є суть реформи. Саме тому ми ставимо певні вимоги громадам.

— в МОЗ свідомі цієї проблеми, в Україні і справді є недостача лікарів «первинки». Десь це відчувається сильніше, десь — не так сильно. Пропонована реформа якраз буде стимулювати до вирішення цієї проблеми. Через перехід на інший принцип фінансування, коли гроші ідуть за реальними людьми. Там, де є люди, буде стимул для лікаря, щоб йти туди і надавати допомогу. І він буде знати, що куди би не пішов працювати, якщо в нього є пацієнти, то буде і дохід.

— Коли говоримо про роботу в селі, маємо відзначити переваги й недоліки. Серед недоліків те, що лікарі не хочуть туди їхати, бо там не дуже хороші умови. Друге: у пацієнтів там немає особливого вибору. Це село, там один лікар… Разом з тим, вони можуть відмовитися від цього лікаря, і сказати: їдь звідси! Натомість можуть запросити якогось іншого лікаря. Адже в роботі на селі є й свої переваги. У лікаря, який там працює, якщо його громада вибрала, є гарантовано 2-3 тисячі пацієнтів. Йому не треба, як в місті, конкурувати за пацієнта, вони всі прийдуть до нього, а за ними — і гроші на їхнє лікування. І це такі точно тарифи на послуги, як і в місті. Вони однакові по всій країні. Вартість життя в селі нижча. Тобто у сільского лікаря де-факто буде навіть більший дохід.

— Коли пацієнт приходить і каже "Я вас вибираю, хочу у вас лікуватися" — відмову не можна надавати, хіба якщо в нього дуже велика кількість підписаних угод уже. Побоювання, що лікарі вибиратимуть тільки здорових та студентів - безпідставні. У них це не вийде завдяки електронній системі — буде завжди видно у кого скільки пацієнтів.

— Так! Єдиний електронний реєстр пацієнтів є обовязковою умовою запуску реформи на «первинці». Як тільки він буде створений, до нього занесуть усю абсолютно інформацію про те, хто? де? і як? отримує первинну меддопомогу, і хто її надає. Відтак, не буде проблем і з переходом від лікаря до лікаря. Всі зміни автоматично фіксуватимуться в системі.

— МОЗ наголошує на необхідності розрізняти «первинну» медичну допомогу і «екстренну допомогу» . Щодо екстрених ситуацій… Скажімо, якщо хтось поїхав в іншу область на дачу, і надірвав спину. Або на морі, щось сталося… Це вже питання невідкладної допомоги, а не планових відносин з сімейним лікарем. Для отримання екстренної допомоги не треба укладати договір з лікарем, це гарантовано всім людям в країні.

— Без допомоги не залишиться ніхто! Нова система почне діяти з весни в тих регіонах, які підготуються найшвидше. Обов'язковою для всіх вона стане в 2018-ому. І далі буде вже працювати на постійній основі. Тобто, якщо людина відразу не прийшла до лікаря, і не уклала із ним угоду в квітні чи травні 2017-го, вона прийде в серпні, вересні чи жовтні! Таким чином, рано чи пізно всі люди запишуться до своїх лікарів. Так ми і перейдемо повністю на цю систему. Єдине, що ми завжди просимо: не відкладати. Тобто, якщо там, де ви живете, почався перехід на нову систему, не треба відкладати візит до лікаря. Від цього буде залежати його дохід: як скоро ви до нього підете і запишетесь.