«Наш Київ» - це наймасовіше медіа столиці. Але до 2012 року я на ньому втрачав 5 тисяч доларів щомісяця. Там була редакція, вона створювала досить цікавий контент і абсолютно не "парилася" розвитком цієї історії. У цей момент я підняв P&L. P&L — це звіт про прибутки і збитки.

І що я там побачив: виявляється, за всі ці 5-7 років існування цього видання абсолютно не змінилися ставки. Тож журналісти як отримували, от на початку якусь там суму в гривні, так вони отримували в 2013 році. Але за цей момент уже багато раз змінився курс. Він в 3 рази виріс, а журналісти все одно залишаються недооціненими.

Я спитав на ринку взагалі, яка ситуація. Мені сказали, що "журналістам не треба платити багато". Навіщо? Клієнт не готовий платити. І от саме тоді якось так трошки змінилася свідомість. Вирішив, що для мене в принципі це вигідно. Вигідно, коли мої спеціалісти отримують мало, тому що основний тиск в сервісних структурах іде на Фонд оплати праці. Але жити в країні, де спеціалісти, де професіонали риються на «помийках» — мені внутрішньо дискомфортно.

Я думаю, що журналістика, медіа, незалежні медіа — це основа будь-якої демократії. І якщо ми самі своїми руками не виростимо цей пласт цієї незалежної журналістики, не виростимо цей пласт нових незалежних медіа, то ні про яку Європу, ні про яку демократію, ні про які зміни, реформи і думати не треба.

Криза — це шанс. Криза — це можливість подивитися всередину себе і змінитися самому для того, щоб ініціювати зміни в суспільстві, в бізнесі і так далі.

Криза — це завжди дуже круто. Час пришвидшився. Уже сьогодні, коли ви запускаєте свій бізнес, десь на іншому кінці світу, навіть не на іншому кінці світу, а на іншому кінці України, Києва, вашого міста, може сидіти людина з такою самою ідеєю, яка зараз запускає точно такий самий бізнес. І у вас немає зараз шансу для того, щоб робити, вивіряти його до кінця. Немає часу перевіряти всі гіпотези і запускати саме той продукт, який буде вже повністю реалізований. Ні. Перевіряйте гіпотези етапами. Просто говоріть з ринком і ринок вам скаже, що робити далі. Не бійтеся бути першими.

Ніхто вам ніколи не допоможе. Так, вас можуть десь в чомусь підтримати, вас можуть в чомусь проконсультувати. Але ви повинні замінити будь-кого в вашій компанії ще на старті. Ви повинні знати взагалі, як працює кожен етап виробництва вашої продукції. Бо без вас цього не зробить точно ніхто. І бізнес повинен приносити користь. Він повинен приносити користь не тільки вам фінансово, але і людям, а і суспільству.

У стартапі є такий принцип - називається 3F: friends, family, fools. Це те місце, де ви можете взяти гроші на реалізацію першої своєї ідеї. Ви можете звернутися до друзів, які можуть вас, просто вас, не ідею, підтримати. Ви можете звернутися до своєї сім'ї, і сім'я може дати вам кошти. Третя категорія – fools. Якщо ви горите цією ідеєю, ви можете звернутися до цих «придурків», які можуть просто вас профінансувати.

Треба залишати свій слід. Він десь у нас, такий як стереотип, який лежить у нас на підкорці. Тобто не бійтеся бути корисними. І найголовніше — не бійтеся взагалі щось започатковувати. В принципі не бійтеся. Боятися — це абсолютно тупо.

Затребуваність в журналістах, затребуваність в незалежних медіа, буде завжди. В справжніх журналістах і справжній інформації. Якщо в нас спитати: «Де ви взяли інформацію?», ми скажемо: «Десь в фейсбуці прочитав, або в фейсбуці на щось клікнув». На що клікнув? Куди перейшов? Де прочитав? Абсолютно зараз нікому не цікаво.

Саме ті, які надають якісний контент, які дають перевірений контент, які вміють донести цей контент самостійно до своєї аудиторії, саме вони сьогодні знімають основні і фінансові і політичні вершки. Тому, так, я впевнений в тому, що ми живемо от в період, коли «Media is new gold».

На сьогоднішній день наша місія – перевести медіа із стану четвертої стадії до її органічного стану четвертої влади. Тобто ми будемо саме цим займатися і всі сили будемо все ж таки вкладати в розвиток української незалежних медіа.