USAID #ВзаємоДія! : УКМЦ
Конструктивна журналістика: про що, для кого та як писати регіональним медіа?
1
ВМІТИ РАХУВАТИ ГРОШІ
Гроші - це одна із улюблених тем як журналістів, так і читачів із глядачами. Однак представники регіональних медіа часто скаржаться, що найцікавіше відбувається в Києві. Тут тобі і брифінги з викриттями від Національного антикорупційного бюро, і Генеральний прокурор, який щомісяця нагадує про себе гучними заявами, і затримання на засіданнях уряду. Частина правди в цьому є - корупція сидить там, де є гроші, а в столиці їх апріорі найбільше.

Але вперше в історії України частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті сягнула понад 50%. Це означає, що місцеві адміністрації отримали безпрецедентні гроші для розвитку областей, районів, громад. І завдання журналістів - стежити як ці кошти витрачаються. Повірте, якщо почати рахувати гроші, матеріалів знайдеться не на одну статтю чи сюжет. Наші експерти пояснюють де та як шукати інформацію.
Віктор Мазярчук, керівник Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України
Віктор Мазярчук, керівник Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України:
Бюджет – це просто, якщо знати, як цей механізм працює. Зокрема, це дозволяє заздалегідь перевіряти обіцянки чиновників. Саме регіональні ЗМІ можуть найбільш ефективно контролювати, як витрачаються кошти місцевого бюджету. Ви можете проаналізувати пропозиції різних департаментів і дізнатися, які видатки будуть у наступному році. Ви можете порівняти ці дані з тим, що заявляють ваші політики. Для прикладу, обіцяють побудувати нову дорогу або лікарню. Ви можете подивитися бюджетний запит і побачити, чи передбачені ці кошти. Якщо кошти на це будівництво не передбачені, ви можете прямо запитати депутата або міського голову: «Шановний, а за які кошти ви зібралися це будувати?». Ви можете змусити їх підкріплювати свої обіцянки документами на фінансування.

Якщо місцева влада виправдовує бездіяльність нестачею коштів – це неправда, тому що внаслідок децентралізації регіони отримали величезні кошти. Але здебільшого ці гроші не використовують – вони лежать на депозитах.

Відкриті дані – дієвий і доступний інструмент контролю за видатками бюджетів, реалістичністю заяв чиновників та виявлення корупції: портал еData, система електронних закупівель «ProZorro», місцеві програми розвитку. Не існує «державних коштів» - це кошти платників податків. Тому важливо використовувати дані. Використовуйте Є Data – сайт, який показує щоденні платежі з Державного казначейства. Використовуйте механізм запиту на отримання публічної інформації. Потрібно вірити лише офіційним даним і постійно перевіряти заяви політиків.
Наталія Гусак, представниця «Закупівлі Чернівці»
Наталія Гусак, представниця «Закупівлі Чернівці»
На охорону здоров'я виділяють багато грошей, але дуже малий відсоток доходить до пацієнта. Одна зі сфер, де найбільше махінацій – закупівля дороговартісного обладнання і виробів медичного призначення. У рамках медреформи багато закупівель передали міжнародним організаціям. Усі чули, як МОЗ вдалося закупити стенти у 2-3 рази дешевше, ніж це закуплялося раніше. У нас у чернівецькому кардіодиспансері стенти закуповуються, знов таки, утричі дорожче, ніж це закуповує МОЗ. А якби журналісти поцікавилися, вони б побачили по "ProZorro", що ці стенти закуповуються через допорогові закупівлі у волинських підприємців, які торгують овочами-фруктами, і тільки чернівецькому кардіодиспансеру вони продають стенти.

Коштів стало більше не тільки у місцевих бюджетів, а й бюджетних установ. Тому за їхніми видатками також варто стежити.

Знання бюджету – це така собі вакцина від популізму. Чим більше ми показуємо людям, як насправді витрачаються кошти, чи доводяться ці справи до суду – тим менше довіри до людей, які йдуть на вибори, щоб далі продовжувати такі схеми. Потрібно, щоб про такі факти було більше розголосу.


Ігор Черняк, заступник голови правління ГО «Харківський антикорупційний центр»
Ігор Черняк, заступник голови правління ГО «Харківський антикорупційний центр»:
Внаслідок децентралізації місцеві бюджети зросли майже удвічі. Тому зараз особливо важливо контролювати, куди і як витрачаються ці кошти. Бюджет Харкова, порівняно з 2014 роком, зріс удвічі, і зараз складає понад 15 мільярдів гривень. Свого часу це було близько 6-7 мільярдів. Тому можливості і ресурси на місцях є, інше питання – як ці ресурси витрачаються.
Чиновники іноді обирають не той проект, який потрібний громаді, а який можна використати для власного піару або вигоди. У громади немає ефективних можливостей самостійно впливати на те, куди будуть витрачені ці кошти. Скажімо, місцеві мешканці хочуть дорогу чи лікарню, а місцева влада вирішує, що треба будувати щось кардинально інше. Показовий приклад - реконструкція зоопарку, на який виділили 2 мільярди гривень. Це в 10 разів більше, ніж на ремонт теплових мереж у всьому місті.

Інший прекрасний приклад - гроші на «впровадження інформаційних технологій в охороні здоров'я». На це міськрада виділила 4 мільйони гривень, адже інновації це завжди добре, а в сфері охорони здоров'я взагалі безпрограшний варіант. Але насправді «інноваціями» є фотоальбоми з міським головою Геннадієм Кернесом, які вручають кожній родині в пологовому будинку. І на це пішли кілька мільйонів гривень наших з вами податків. Тож не завжди те, що красиво записано у бюджеті, є таким насправді.

Один з найдієвіших інструментів контролю – система публічних закупівель «ProZorro». Система не ліквідовує корупцію, але дозволяє її побачити. Наприклад ремонт дороги у двох селах по 800 гривень за квадратний метр асфальту, в іншому 4,5 тисячі.

Часто люди кажуть, що «чиновники крадуть», але немає конкретики. Система «ProZorro» дозволяє побачити не лише хто що закуповує, а й конкретне найменування, і як той же товар закуповується за різними цінами у різних регіонах. Коли є конкретна закупівля тролейбуса чи трамвая, і видно, що ця закупівля обійшлася, умовно, удвічі дорожче, ніж мешканцям інших міст – це конкретика, і тут є поле для роботи правоохоронних органів».

Основне завдання журналіста – висвітлити проблему. Але можна й ініціювати притягнення чиновників до відповідальності. У рамках проекту з підвищення прозорості публічних закупівель 65 звернень і скарг щодо виявлених порушень було направлено до правоохоронних органів. На сьогодні ми маємо понад 40 порушених кримінальних проваджень. 18 осіб притягнуто до відповідальності – це догани, звільнення і так далі. Якщо ви бачите порушення, реагуєте на нього і пишете про це як журналісти, ніщо вам не перешкоджає написати про це звернення до правоохоронних органів.


2
ДЛЯ КОГО ПИСАТИ РЕГІОНАЛЬНИМ МЕДІА?
Навіть найцікавіший матеріал не матиме хорошої кількості переглядів, якщо не попаде на свою аудиторію. Так, фейсбук-ролик про переваги громади можуть подивитися десятки локальних користувачів, а от друкований випуск розгребуть як гарячі пиріжки. Бо в громаді може бути низьке інтернет-покриття, а традиційно звикли читати друковану пресу.

Тому головне правило для медійника - знай свою аудиторію і вмій з нею працювати. Як зрозуміти хто твій читач та глядач і що йому пропонувати з нами поділилися медіаексперти та соціологи.
Регіональні медіа читачі/глядачі споживають в основному в друкованому вигляді, відзначив генеральний директор Української асоціації медіа-бізнесу Олексій Погорєлов. При цьому друковану регіональну пресу читають більше, аніж загальнонаціональні журнали та газети. У порівнянні з попередніми роками, найбільший ріст продемонстрували інтернет-видання та телебачення, хоча охоплення, і більший рівень довіри все одно за друкованими виданнями.

За даними дослідження «Internews Україна» кожен четвертий глядач/читач довіряє тим медіа, які знає і до яких звик. Однак значна частина аудиторії читаючи новину чи дивлячись сюжет звертає увагу на те чи представлені всі точки зору та звідки «ростуть ноги» новини. Тобто якщо міський голова перманентно конфліктує із головою облради, то його заяви про корупційні зловживання опонента матимуть меншу інформаційну цінність для глядача, аніж відкрита кримінальна справа. Останню тенденцію підтверджує те, що аудиторії не байдуже кому належить канал, радіо чи газета.

Регіональний медіаринок активно розвивається як якісно, так і кількісно, розповідає Олексій Погорєлов. Децентралізація та створення громад вкупі із роздержавлення ЗМІ створили попит на нові друковані та інтернет-медіа, які б писали про життя ОТГ. І такі майданчики потрібні і місцевому бізнесу, і місцевій владі, і безпосередньо керівництву громади.
Світлана Винославська, комерційна директорка Kantar TNS розповідає, що є п'ять сегментів української аудиторії в залежності від рівня громадянської активності.

Перша категорія
- це громадяни. Їх не більше 10%. Це – найбільш активне населення України, переважно мають вищу освіту та зацікавлені у професійній діяльності саме в Україні. Частіше представники Західної України, більшість жителів сіл.

Друга категорія - активні скептики. Їх вдвічі більше, аніж представників першої категорії і вони дуже зацікавлені у новинах про те, що відбувається в країні. Спосіб подачі матеріалу для них не важливий. Готові до політичної участі в основному тільки тоді, коли соціальне становище критичне. Менше вірять у вплив громадян на владу та слідкують переважно за роботою виконавчої влади.

Третя і одна з найбільших груп - обивателі. Їх 30% і вони розуміють, що необхідно бути в курсі подій, але підходять до цього безсистемно. Реагують на інформацію, яка їх зацікавить. Вважають, що політична участь – це лише вибори. Зрідка долучаються до політичних рухів, у можливість впливу на владу майже не вірять.

Четверта категорія - інертні. Їх теж 30%. Вони не цікавляться ніякою інформацією, що стосується соціальних, політичних та економічних подій у країні. Здебільшого політично неграмотні, не бачать сенсу у соціальній відповідальності. Частіше це представники Донбасу.

І остання, п'ята категорія - тотально відчужені. 10% населення ігнорують новинні передачі цілковито. Не активні навіть електорально та не виявляють жодного інтересу до політики. Переважним каналом отримання всеукраїнський новин є національні канали, місцевих – «сарафанне радіо».

Кожна категорія має свої особливості, пояснює Світлана Винославська. «Громадяни» беруть участь у волонтерській роботі, роботі ГО, мітингах та демонстраціях. Для «активних скептиків» дуже важливий інтернет, а також «сарафанне радіо». Вони пишуть блоги та ведуть сторінки у соціальних мережах, а також діють через формальні групи та партії. «Обивателі» сприймають в основному телебачення та пресу, «інертні» - тільки телебачення, але в більшості розважальні програми. Активні тільки дві перші категорії - всі інші практично не беруть участі у громадській діяльності.

Що треба робити, щоб вас почули? Обрати свою аудиторію та «правильні канали комунікації», розуміти та вивчати аудиторію, урізноманітнювати канали подачі інформації та пропонувати не тільки критику, а й варіанти вирішення проблеми. Необхідно подавати цифри на прикладах, щоб люди могли уявити більш детально, а також, як інформація впливає саме на життя їх та їх родин.

В аудиторії дуже висока довіра до регіональних каналів, друкованої преси та онлайн ЗМІ, часом вища, ніж до загальнонаціональних каналів.
Сильна редакція, гнучкість в питанні форматів і платформ та добрі навики монетизації - це ті речі, які дозволять вижити регіональному виданню, вважає Олександр Білінський, представник агенства розвитку локальних медіа «Або».

Зараз декілька успішних локальних медіа з`явились у співпраці з людьми, які не мали жодного стосунку до журналістики, і вони більш успішні, ніж газетярі з великим стажем, оскільки вони краще пристосовуються до змін та готові сприймати всю нову інформацію. Медіа мають бути драйверами змін, повинні формувати спільноти та ставати осередком таких спільнот через роботу з ними. Це і висвітлення різних акцій і заходів, і пояснення простими словами важливої інформації, і освітні проект. Бездонне джерело інформації - документи та відкриті дані.

А якщо читають, то і реклама буде. Олександр Білінський навів приклад сайту «Біляївка.City», команда якого за два місяці роботи з рекламодавцями заробила понад 28 тисяч гривень на рекламі. І це у місті з населенням у 16 тисяч мешканців.
3
ЯК ДОСТУКАТИСЯ ДО СВОЄЇ АУДИТОРІЇ?
Журналіст - це не людина, яка копіює чи переказує прес-релізи. Інформаційна складова залишається, але зараз значно важливішою є роз'яснювальна частина. І довіра, яку слід вибудовувати журналістам із своїми читачами та глядачами.
Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України:

Децентралізація накладає більшу відповідальність на регіональні ЗМІ, але й дає нові можливості. Виграють ті, хто перейде від інформування до комунікації – пояснення складних тем зрозумілою мовою.

Це і зоряний час, і випробування для регіональних медіа – вони мають змінити парадигму своєї роботи і ставлення до своєї аудиторії. Довести, що вони є якісними містками комунікації, «перекладачами» для своєї аудиторії чиновницьких рішень і завуальованих корупційних моментів на зрозумілу доступну мову. Слово «комунікація» ключове: настав час змінити ідею інформування на ідею комунікації. Чим відрізняється комунікація? По-перше - знанням своєї цільової аудиторії, розумінням, які у неї є проблеми, як формувати інформацію для неї і якими каналами передавати, і як отримати зворотній зв'язок.

Людям не цікаво, яка зустріч була, хто виступив, і півторахвилинний синхрон мера – людям цікаво, чи буде тепло в домівках, чи будуть ліки у лікарнях, чи не підніметься ціна на проїзд у зв'язку з тим, що трамваї закупили за втричі більшими цінами. Ви маєте починати з того, що цікаво людям.

Щоб комунікувати якісно – потрібно розібратися в темі. Це складно, але це і є професійна журналістика. Журналіст не може бути фахівцем у всьому, але може знайти експертів, які дадуть об'єктивний аналіз тих чи інших цифр і фактів. Це буде якісна журналістика, і це буде відрізнятися від інформаційної «навали», коли новина виглядає або як повна ретрансляція прес-релізу, або дописів у блогах і Фейсбуці. Якщо ми хочемо зберегти нашу професію і не віддати поле фейкам і зведенню рахунків [між політичними гравцями] – ми маємо бути відповідальними і небайдужими.
Марія Землянська, журналіст, бюро розслідувань Свідомо:

Медіа – це не журналісти і ЗМІ, а аудиторія, адже без неї не буде журналістики. Саме для аудиторії функціонує журналістика як сфера діяльності.

Середня тривалість журналістського розслідування - до 1 місяця. Найбільшим викликом є отримати живі коментарі від учасників історії та розібратися з офіційними матеріалами.

Не менш важливим є вибудовування довіри між журналістом і аудиторією. Побудова персонального бренду полягає у підтриманні авторитету журналіста, як конкретної людини, якій довіряє аудиторія. В такому разі якщо журналіста не задовольняє політика медіа – він не повинен з ним співпрацювати».

Марія Землянська, журналіст, бюро розслідувань Свідомо
Тарас Яценко, співзасновник та керівник львівського медіа-хабу «Твоє місто» (Львів)
Тарас Яценко, співзасновник та керівник львівського медіа-хабу «Твоє місто» (Львів):

Конструктивна журналістика – це коли ми будуємо міст з нашою аудиторією, будуємо довіру, будуємо місто, вулицю, країну, аналізуючи роботу влади та витрату коштів. Будівництво – це ключова річ для конструктивної журналістики. Ми будуємо суспільство і країну.

Приклад Медіа-хабу «Твоє місто» показав успіх за рахунок фокусування місцевого ресурсу на локальних, а не на загальнонаціональних проблемах.

Важливим фактором успіху проекту є розуміння своєї цільової аудиторії, відсутність власника, який переслідує певні інтереси, здатність впливати на порядок денний в місті завдяки існуванню формату обговорень міських проблем, вироблення аналітичного продукту. За останні 2-2,5 роки було знайдено вирішення десяткам міських питань.
4
ЯКІ Є МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА?
Проект «Свобода медіа в Україні»
Впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування».
1
Інституційна підтримка локальних медіа громад
2
Підтримка засобів масової інформації, які проходять процедуру роздержавлення
3
Тренінги по побудові успішних бізнес-моделей для тих друкованих засобів масовоїінформації, які пройшли процедуру роздержавлення і хочуть побудувати успішний медіа-бізнес
4
Юридичні консультації редакціям, які проходять процедуру роздержавлення
Проект VOX Ukraine
Аналітична платформа, яку 3,5 роки тому організували чотиривідомих українських економісти. Їм дуже бракувало, і всьому світу, і всім українцям якісної економічної аналітики про те, що відбувається.
VOX Connector - це проект з розвитку локальних ЗМІ. Є два два напрями роботи. Перший- якісний фаховий, експертний контент. Щось відбувається: піднялися тарифи, запровадили нові субсидії або експорт плодових фантастично крутий в цій країні цього року - VOX Connector пояснює чому, від об'єктивних фахових експертів дає цей контент щотижня.
Друга історія – це клуб редакторів, який запускається цього року. VOX Connector хоче відібрати 25 найкрутіших, найпроактивніших, найсвідоміших редакторів локальних медіа, які будуть зокрема в своїх редакціях посилювати напрямок економічної журналістики. Вони будуть збиратися в Києві, дізнаватися, що відбувається, про що можна писати, які є регіональні розрізи всієї цієї ситуації, отримувати менторську підтримку щодо того, як писати, що писати і для чого. І далі є декілька активностей, які допоможуть розповідати, що відбувається з соціально-економічним життям.
Проект DESPRO
Швейцарсько-український проект DESPRO підтримує одну з наймасштабніших реформ в Україні - децентралізацію.
Підтримка ресурсу decentralization.gov.ua
DESPRO підтримує один з найбільш потужних ресурсів, який висвітлює реформуорганів місцевого самоврядування в Україні decentralization.gov.ua.
Комунікаційні майданчики
DESPRO має серію заходів, коли в областях, де об'єднання з тих чи інших причин відбувається не дуже інтенсивно, збирають представників як необ'єднаних, так і об'єднаних громад, запрошують регіональні ЗМІ, і проводять дебати. Це своєрідні майданчики для комунікації.
Школа місцевого самоврядування
У проекту є Школа місцевого самоврядування, яка в першу чергу створювалася для представників органів місцевого самоврядування, яким недостатньо кваліфікації на сьогоднішній день для того, щоб виконувати повноцінно обов'язки в об'єднаних громадах. Там є навчання для представників регіональних ЗМІ.
Онлайн-спільнота
DESPRO має онлайн-спільноту практик «Сталий розвиток», де представники регіональних ЗМІ можуть більш детально розібратися в специфіці роботи місцевого самоврядування.
Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП)
Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) працює в Україні з 2006 року. Це громадська організація, яка спеціалізується на навчанні журналістів. Один з ключових напрямків - це підтримка і розвиток журналістських розслідувань по всій Україні: і в регіональних медіа, і в центральних. Це і друковані, і телебачення. В цьому проекті ключовий партнер «Антикорупційна ініціатива ЄС». ІРРП навчає журналістів проводити журналістські розслідування, просувати їх серед своєї аудиторії.

Один з нових проектів, який реалізує ІРРП - це проект з розвитку медіаграмотності. Його розпочали у південних і східних областях з того, що зробили тренінги для журналістів і для блогерів. Крім того, ІРРП має конкурс міні-грантів на матеріали про медіаграмотність. Тобто, журналісти можуть отримати гранти на підготовку таких матеріалів, які би пояснювали читачам, користувачам, чому важливо відрізняти фейки від новин, чому важливо відрізняти ботів від справжніх друзів у Фейсбуці.
Made on
Tilda